Свистун Г. Є. Фортифікація салтівських лісостепових городищ.

Дисертація присвячена історико-археологічному дослідженню фортифікації салтівських лісостепових городищ. Важливими чинниками, що впливали на побудову оборонних споруд, були природно-географічні. Вони позначалися на виборі будівельного матеріалу. Останній, в свою чергу, впливав на профілювання захисних споруд і організацію оборони. Укріплення розташовувалися в місцях, які дозволяли здійснювати контроль за переправами через річки, що, головним чином, визначало їх воєнно-стратегічне значення. Вдале поєднання елементів оборони, пристосування їх до умов місцевості, забезпечення антиерозійних заходів та водовідведення, застосування взаємопов’язаної багатоступеневої оборони свідчать про високу майстерність салтівських будівельників. На тлі в цілому виваженого застосування різновидів будівельних матеріалів наявна досить низька якість місцевої цегли, що свідчить про вимушене її застосування та неусталену традицію виробництва. Залишки оборонних споруд свідчать про синтез будівельних прийомів салтівського населення, які воно змушене було пристосовувати до місцевої сировинної бази та природно-георгафічних умов у цілому.