Крютченко О. О. Захисні споруди скіфського часу Дніпро-Донецького Лісостепу.

Будівельні традиції населення Дніпро–Донецького Лісостепу скіфського часу були пов’язані з вихідними районами його міграції – Дніпровським лісостеповим Правобережжям. З середини – другої половини VI ст. до н.е. на основі специфічних природно-географічних умов проходив процес формування власної традиції. Спільні походження та екологічна ниша сприяли створенню подібних укріплень в межах цього етнокультурного масиву племен у VI-V ст. до н.е. Деякі особливості будови укріплень, імовірно, могли перейняти племена лісової зони (захисне предграддя, багаторядна система захисту, пропечена серцевина валу). Укріплення Дніпро-Донецького Лісостепу у повній мірі відповідають рівню розвитку фортифікаційного мистецтва населення Європи VІ-V ст. до н.е. Простих фортифікацій було достатньо для захистку від набігів нечисельних груп кочовиків чи розбійницького нападу сусідів. Хоча поява у V-ІV ст. до н.е. багаторядних захисних ліній може свідчити про деякі зміни у військовій тактиці.