У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає у виявленні сучасних тенденцій і закономірностей формування інформаційно-комунікаційних механізмів роботи державних органів в Україні щодо реформування наявних та утворення нових підходів до реалізації та удосконалення іміджу органів державної влади. Здійснене дослідження ґенези формування, становлення та розвитку теорії іміджу державних органів засвідчило, що з погляду сучасних теорій публічного управління, за час існування суспільства, іміджевий фактор здійснював і здійснює суттєвий вплив на перебіг політичних процесів у державі та на відносини політиків із іншими державами.
З’ясовано, що створення інноваційних інформаційно-комунікаційних механізмів у системі формування позитивного іміджу органів державної влади залежить від використання засобів та методів співпраці органів державної влади та суспільства, які мають вирішальне значення за наявності концептуальних підходів до комунікаційної та інформаційної державних політик. Рівень стійкості цих концептуальних підходів залежить від можливості зміни напряму взаємодії органів державної влади та засобів масової комунікації, можливостей використання різних підходів до демократичного розвитку процесів державотворення.
Доведено, що міжнародний досвід інституційного забезпечення комунікативної політики держави країн Західної Європи дедалі більше тяжіє до: визнання потреби запровадження комунікативної політики органів державної влади; активної інституціалізації комунікативної діяльності державної влади; створення центральної установи, відповідальної за провадження комунікативної політики уряду, з метою підвищення ефективності її реалізації; можливості нормативного закріплення єдиного підходу до організації комунікативних підрозділів в органах державної влади.
Визначено, що соціальне партнерство між владою та громадськістю повинно базуватися на конкретних засадах, які визначають не тільки принциповість соціальної взаємодії, але й ступінь готовності двох сторін до ділового та взаємовигідного партнерства. Основним завданням уряду є встановлення діючого механізму зворотного зв’язку між державними установами та різними організаціями громадянського суспільства для того, щоб уряд своєчасно реагував на тенденції перебігу соціальних процесів, завдяки чому можна коригувати державно-управлінські рішення. Завдання населення – зрозуміти важливість власної участі у процесах прийняття рішень на державному та місцевому рівнях та здатність демонструвати громадянські ініціативи.
Запропоновано модель удосконалення інформаційно-комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні, впровадження якої складається з чотирьох послідовних кроків: розширення системи зв’язків з громадськістю через розробку сучасних он-лайн алгоритмів постійного аналізу громадської думки стосовно дій владних структур; підвищення взаємодії державної влади та засобів масової комунікації як результат систематичного контролю запитів громадян відносно змісту, форми та напрямів передачі інформації; удосконалення механізму надання державних послуг через діджиталізацію двостороннього інформаційного потоку для отримання послуг громадянами, які не потребують особистого контакту з представниками влади; оптимізація роботи кадрового механізму через формування методологічних та практичних основ комунікативної культури органів влади у процесі розвитку нового «клієнтоорієнтованого» стилю державного управління.
Ключові слова: імідж органів державної влади, інформаційно-комунікаційні механізми, ставлення суспільства до діяльності представників влади, правові стандарти громадського устрою, сфера зв’язку та цифровізації, модель удосконалення інформаційно-комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади.
