Гаврилов А. В. Договір як механізм розподілу ризиків у будівництві: державно-управлінський аспект

Дисертацію присвячено дослідженню механізмів державного управління договірними відносинами у будівництві. У роботі представлено теоретичне узагальнення концептуальних засад формування та функціонування механізмів державного управління договірними відносинами у будівництві та запропоновано нові підходи щодо вирішення науково-теоретичного завдання щодо застосування договору будівельного підряду як механізму розподілу ризиків між договірними сторонами – учасниками реалізації інвестиційно-будівельних проектів. Систематизовано наукові дослідження, присвячені державному управлінню, в частині розподілу ризиків між договірними сторонами – учасниками інвестиційно-будівельних проектів та обґрунтовано необхідність упровадження нових механізмів розподілу ризиків з урахуванням соціально-економічних відносин між учасниками вітчизняного будівельного ринку. Запропоновано класифікацію ризиків у будівництві, що базується на дослідженні причин та факторів їх виникнення та включає їх декомпозицію на зовнішні і внутрішні. Досліджено етапи розвитку та сучасний стан державного управління договірними відносинами та ризиками, що виникають у процесі реалізації інвестиційно-будівельних проектів в Україні. Запропоновано нові підходи до удосконалення таких механізмів. Виявлено прогалини та архаїзми в частині регулювання прав, обов’язків та відповідальності сторін, що виникли при переході до ринкової економіки. Актуалізовано необхідність адаптації законодавства до потреб розвитку держави в цілому та будівельної галузі зокрема через запровадження міжнародного досвіду договірних відносин у будівництві. Удосконалено категорійно-понятійний апарат предмету дослідження, зокрема, здійснено виокремлення понять «інжиніринг» та «консалтинг», наведено визначення поняття «клієнт» в контексті інжинірингово-консалтингових послуг та запропоновано авторське визначення цих термінів. З метою залучення до реалізації інвестиційно-будівельних проектів незалежної та неупередженої сторони – інжинірингової компанії, вперше запропоновано примірну форму договору про надання інжинірингово-консалтингових послуг у будівництві та розкрито сутність, природу, специфіку та особливості такого договору. Як довідковий додаток до договору запропоновано уніфікований перелік послуг, що можуть надаватися замовникам будівництва та наведено схему розподілу ризиків між сторонами договору будівельного підряду ˗ учасниками реалізації інвестиційно-будівельного проекту. Розроблено зміни до законодавства в частині запровадження ризик-орієнтованого підходу до реалізації інвестиційно-будівельних проектів шляхом застосування договору будівельного підряду як механізму розподілу ризиків, а саме: застосування як обов’язкового додатку до договору будівельного підряду протоколу розподілу ризиків. Надано пропозиції щодо удосконалення державного управління договірними відносинами через наділення саморегулівних організацій у сфері архітектури та будівництва повноваженнями щодо розроблення примірних форм договорів за відповідними напрямами. Ключові слова: механізми державного управління, ризик, ризик-орієнтований підхід, договірні відносини, договір будівельного підряду, інжиніринг, консалтинг, інжинірингово-консалтингові послуги