Борисов А. В. Давньоруське Поросся. Система заселення

Робота присвячена комплексній характеристиці літописного давньоруського Поросся, реконструкції процесу його виникнення та функціонування як окремого літописного історико-соціального організму давнини на півдні Київської землі. Система заселення Поросся виникла на початку ХІ ст. завдяки зусиллям великокняжої влади спрямованим на зміцнення системи оборони Києва через укріплення (городища та Змієві вали) та заселення Поросся. Це зумовило поліетнічність мешканців регіону («ляхи», балтське населення, кочівники). У другій половині ХІ ст. кочівники стають частиною системи оборони. У середині ХІІ ст. формується дуальна структура населення Поросся: осілі «поршане» та союз «чорних клобуків». Реконструйована система заселення давньоруського Поросся складається з 160 давніх населених пунктів та моделі шляхів сполучення. Для періоду ХІІ-першої половини ХІІІ ст. кластерний просторовий аналіз дозволив виділити шість територіальних груп пам’яток: канівську, корсунську, торчесько-богуславльську, юр’євську, неятинську та кошівську. Вони є адміністративно-територіальні утвореннями у складі Поросся центрами яких є літописні населені пункти. У висновках дослідження представлено основні характеристики Поросся як історико-соціального організму давнини.