Калініченко М. Ю. Високопродуктивне глибинне шліфування деталей авіаційних двигунів із важкооброблюваних матеріалів

Об'єкт дослідження – процес глибинного шліфування деталей авіаційних двигунів із важкооброблюваних матеріалів; мета дослідження – забезпечення параметрів якості поверхонь деталей авіаційних двигунів (АД) методом глибинного шліфування; методи дослідження – використання фундаментальних положень теорії шліфування, а також теорії теплопередачі з використанням сучасних методів експериментальних досліджень і вимірювальних приладів; результати – запропоновано алгоритм розрахунку раціональних технологічних параметрів обробки із застосуванням шліфувальних інструментів із переривчастою структурою робочої поверхні і для інструментів зі складною кінематикою та надано рекомендації щодо розробки технології оброблення лопаток, сегментів соплових апаратів, секторів вхідних направляючих апаратів та декількох пласких зразків із матеріалів 4Х5МФ1С, ВТ6, ХН53КВМТЮБ та ШХ15 глибинним планетарним шліфуванням, з урахуванням параметрів оброблення: глибина шліфування, поздовжня подача, швидкість обертання головки, характеристики кругів, режими правлення ; новизна – вперше для фізичної моделі високопродуктивного планетарного глибинного шліфування розроблено математичну модель процесу оброблення деталей з урахуванням розподілу температурних джерел по поверхні контакту; математична модель дозволяє в будь-який момент часу визначати температуру заготовки і розподіл температурних джерел, якими є різальні або деформуючі зерна з урахуванням конструктивних та кінематичних особливостей кругів із суцільною, переривчастою обробною поверхнею, а також для ПШГ; обґрунтовано введення характеристичних критеріїв у математичну модель розрахунку температури в зоні контакту абразивного зерна з оброблюваною поверхнею: відносна швидкість шліфування і критерій подібності, аналогічний критерію Пекле; вперше запропоновано метод оновлення елементів температурної матриці математичної моделі, що дозволяє в будь-який момент часу контакту круга з деталлю описати процес видалення матеріалу з поверхні деталі з урахуванням планетарного руху інструменту і поступального переміщення деталі; отримувати інформацію про наявність/відсутність температурного елемента деталі; обчислювати значення довжини дуги контакту в будь-якому положенні круга відносно деталі, а також визначати точки прикладання температури при заданому законі розподілу зерен на поверхні шліфувального круга; ступінь впровадження – результати впроваджені у навчальний процес кафедри технологій виробництва авіаційних двигунів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», у акціонерному товаристві «Мотор Січ»; галузь використання – оброблення металів шліфуванням в авіаційному та загальному машинобудуванні.