Дисертація є одним із перших кримінологічних досліджень в Україні, присвячених вивченню основних тенденцій та детальному аналізу комплексу заходів запобігання злочинності неповнолітніх у ФРН, ювенального кримінального законодавства, офіційної та неофіційної статистики і виявленню необхідних теоретико-прикладних умов для запозичення позитивних надбань Німеччини у цій сфері, із подальшим їх використанням у правозастосовній практиці із запобігання злочинності неповнолітніх в Україні та формування сучасної моделі ювенальної юстиції у нашій держави.
Розглянуто окремі виховні заходи кримінально-правового характеру, дисциплінарні засоби та покарання, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників у ФРН, розкрито їх зміст та особливості застосування.
У роботі детально проаналізовані різні заходи кримінально-правового характеру, що застосовуються до неповнолітніх за кримінальним законодавством Німеччини. Наведено їх порівняльний аналіз із різними видами покарань, виховними заходами, а також іншими заходами кримінально-правового характеру, які передбачені розділом XV Загальної частини Кримінального кодексу України. Підкреслюється вирішальне значення виховних заходів у системі інших кримінально-правових заходів, що застосовуються до неповнолітніх у кримінальному законодавстві про неповнолітніх Німеччини.
На основі емпіричного дослідження здійснено кількісно-якісний аналіз сучасної злочинності неповнолітніх у ФРН. Детально розглянуто відповідні показники кримінальних правопорушень, вчинених вказаною категорією осіб. Визначено її рівень, структуру, динаміку та ін. Серед правопорушень, учинених неповнолітніми, переважає Bagatellkriminalität («дрібна злочинність»). Більшість правопорушень вчиняються неповнолітніми вперше та за своїм характером належать до злочинів корисливої спрямованості. Найбільшу частку серед інших злочинів неповнолітніх складають крадіжки. Зроблено висновок, що злочинність неповнолітніх-нерезидентів ФРН має суттєво вищі показники, аніж злочинність резидентів. Тому поряд зі зниженням загального рівня злочинності неповнолітніх спостерігається приріст злочинності серед нерезидентів (здебільшого серед мігрантів).
Установлено, що процес зростання поведінкових відхилень, у т.ч. й таких, що полягають у протиправній поведінці неповнолітньої особи, характеризується надмірним (гіпертрофованим) сприйняттям окремих установок ринкової економіки, а саме – цінностей особистого соціального успіху, який асоціюється у більшості випадків із матеріальним благополуччям, а також моделей поведінки, заснованих на надлишковій конкурентності, силі та прагматизмі. Подібні моделі досягнення особистого соціального успіху і матеріального благополуччя реалізовані в ідеї емансипації та викликають зміну гендерних матриць жіночої поведінки, наслідком чого є зростання агресивності, домінантності і прагматизму жіночої частини суспільства.
На основі результатів теоретичного дослідження поставленої наукової проблеми було окреслено схему формування делінквентної поведінки неповнолітніх: соціальні цінності – сім’я – фактори ризику – труднощі у засвоєнні шкільної програми – фрустрація – шкільна дезадаптація – соціальна відчуженість – делінквентна поведінка.
Зазначено, що структуризація запобігання злочинності у ФРН проводиться на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях.
Визначено, що заходи запобігання злочинності класифікуються за рівнем (первинні, вторинні, третинні); сферою застосування (сім’я, школа, ЗМІ); суб’єктами застосування (державні і місцеві органи влади, суд, поліція, загальна соціальна служба, соціально-психологічна служба, служба соціального захисту молоді, неурядові організації, окремі громадяни); їх змістом (соціальні, економічні, психологічні, медичні, педагогічні, інформаційні тощо).
Загальносоціальне (первинне) запобігання злочинності неповнолітніх є пріоритетним напрямом державної політики ФРН та охоплює комплекс різноманітних за характером заходів, спрямованих на удосконалення суспільних відносин із метою обмеження дії або усунення взагалі негативних явищ і процесів, що породжують злочинність та сприяють їй, а також недопущення вчинення злочинів.
Виявлено, що характерною особливістю практики протидії злочинності неповнолітніх у ФРН є широке застосування як федеральних, так і місцевих програм відновлювального правосуддя, спеціальних програм профілактичного спрямування. Програми відновлювального правосуддя включають медіацію та діяльність служб пробації. У ФРН щороку розроблюються та широко використовуються програми профорієнтації і навчання молоді з подальшим працевлаштуванням. На підставі дослідження формулюються конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення роботи суб’єктів запобігання злочинності серед неповнолітніх в Україні з урахуванням позитивного досвіду Німеччини у цій галузі.
