Кобак М. В. Реалізація засад кримінального провадження слідчим суддею

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають і розвиваються у сфері реалізації слідчим суддею засад кримінального провадження. Мета: встановлення особливостей реалізації слідчим суддею принципів кримінального провадження, виявленні проблемних питань у його правовому регулюванні та виробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення норм КПК України та інших нормативно-правових актів, що врегульовують діяльність слідчого судді. Методи: діалектичний, історико-правовий, системно-структурний, логіко-семантичний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний, формально-юридичний, структурно-функціональний та соціологічний. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: обґрунтовано авторський підхід щодо визначення етапів становлення та еволюції інституту слідчого судді у законодавстві України, що дозволило розкрити зміст процесуального статусу та повноважень слідчого судді; розроблено класифікацію повноважень слідчого судді за критерієм реалізації принципів кримінального провадження, що сприяло виявленню сучасних проблем правозастосування; створено теоретичну модель механізму реалізації слідчим суддею принципів кримінального провадження для забезпечення його ефективної діяльності; розроблено систему основних та додаткові вимог до слідчих суддів, які спеціалізуються на розгляді справ щодо неповнолітніх, з одночасним їх закріпленням у Законі України «Про судоустрій і статус суддів»; аргументована необхідність внесення змін до деяких положень КПК України для удосконалення реалізації слідчим суддею деяких принципів кримінального провадження (рівність перед законом і судом, публічність, розумність строків, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та ін.). Сфера використання: у правотворчій сфері – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при вдосконаленні чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; у науково-дослідній сфері – для подальших розробок і досліджень актуальних питань реалізації слідчим суддею принципів кримінального провадження; у правозастосовній сфері – для покращення діяльності суб’єктів кримінального провадження, насамперед слідчого судді; в освітньому процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальне процесуальне право», при підготовці лекцій і проведенні занять з відповідних тем.