Сінченко В. В. Оптимізація основного обробітку ґрунту при вирощуванні сої за різних попередників у Правобережному Лісостепу України

У результаті проведених упродовж 2015–2017 рр. досліджень у Правобережному Лісостепу на чорноземі типовому легкосуглинковому за вирощування сої визначено вплив основного обробітку ґрунту і розміщення сої після попередників на формування продуктивності культури та родючості ґрунту. Встановлено та обґрунтовано дію досліджуваних чинників на зміну агрофізичних властивостей ґрунту, формування запасів доступної вологи в ґрунті та параметрів водоспоживання сої, розраховано обсяги надходження органічної речовини і елементів живлення в ґрунт та баланс біогенних елементів за її вирощування. Дано економічну та енергетичну оцінку вирощування сої залежно від основного обробітку ґрунту та вибору попередника. Встановлено, що для формування економічно і енергетично доцільної, адекватної ресурсному наповненню урожайності насіння сої необхідно застосовувати безполицевий обробіток ґрунту (чизель-глибокорозпушувач) на 20–22 см та розміщувати сою після зернових колосових попередників з відповідним рівнем урожайності 3,50–3,70 т/га. Особливої уваги заслуговує використання сої в якості попередника для сої. У середньому за роки досліджень, найвищі показники урожайності 3,42 т/га забезпечує застосування безполицевого обробітку ґрунту (дискова борона) на 12–14 см. За вирощування сої після кукурудзи на зерно і соняшнику, з відповідним рівнем урожайності 2,83 і 3,12 т/га, необхідно проводити полицевий обробіток ґрунту (оранка) на 20–22 см.