Петренко Є. В. Ефекти, що впливають на флуктуаційну провідність та формування псевдощілинного стану в купратах та залізовмісних ВТНП

В дисертаційній роботі проаналізовані основні електронні процеси, що формують нормальну і надпровідну (НП) фази в високотемпературних надпровідниках (ВТНП) під впливом таких ефектів як: відпал в бездвійникових оптимально допованих (ОД) монокристалах YBa2Cu3O7-δ; гідростатичний тиск до 1,7 ГПа в ОД монокристалах Y1-xPrxBa2Cu3O7-δ, що містять дефекти у вигляді двійників і індуковані PrBCO; наявність домішок і дефектів, що виникають в одному з найпростіших залізовмісних надпровідників FeSe в залежності від способу виготовлення зразків, – з метою отримання інформації про фізичну природу взаємодії надпровідності й магнетизму. Вперше отримані дані про вплив відпалу в атмосфері кисню, а потім і при кімнатних температурах на надлишкову провідність σ΄(T) і псевдощілину (ПЩ) Δ*(T) бездвійникового монокристала YBa2Cu3O7-δ з малим відхиленням від кисневої стехіометрії. Вперше порівнянням експериментальних даних з теорією Пітерса-Бауера (ПБ) проведена оцінка густини локальних пар <n↑n↓> ≈ 0,3 поблизу Tc, що є універсальною величиною для ВТНП. Вперше показано, що зміна під тиском практично всіх вимірюваних параметрів в монокристалах Y0,95Pr0,05Ba2Cu3O7-δ носить пороговий характер, починаючи з Р ~ 1 ГПа. Вперше показано, що в зразках FeSe область надпровідних флуктуацій простягається до температур, що більш ніж в 2 рази перевищують Tc. Для FeSe вперше отримані температурні залежності параметра Δ*(T), який в купратах асоціюється з псевдощілиною. Густина локальних пар поблизу Tc визначена в рамках теорії ПБ і залежить від різних дефектних ансамблів.