Ганенко І. С. Імунітети у кримінальному процесі України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101244

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.09 - Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

21-08-2020

Спеціалізована вчена рада

К 11.737.01

Донецький юридичний інститут МВС України

Анотація

Дисертація є одним з перших після прийняття КПК України 2012 року комплексним дослідженням теоретичних та прикладних проблем реалізації імунітетів в кримінальному процесі України. Розглянуто методологію дослідження імунітетів в кримінальному процесі. Визначено перелік методів, які застосовувалися під час дослідження питання щодо реалізації імунітетів в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо комплексу використаних методів з позначенням місця та ролі кожного з них в питанні, що досліджується. Досліджена низка питань, пов’язаних з визначенням імунітетів осіб, діяльність яких має суттєве значення для функціонування державних інституцій влади в Україні. В межах другого розділу розглянуто імунітет Президента України. В межах питання наголошено на важливості прозорості функціонування механізму реалізації імунітету глави держави в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо функціонування механізму кримінального переслідування екс-президентів на загальних підставах, визначених законом. Вказане забезпечуватиме належне функціонування засади рівності в кримінальному провадженні. Зосереджено увагу на питомій вазі суттєвих змін, здійснених законодавцем в 2019 році в межах оптимізації процесуального механізму реалізації імунітету народних депутатів України. Запропоновано авторські зміни до ст. 482-2 КПК України у вигляді обов’язкового невідкладного, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передання наявних у Генерального прокурора України матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування стосовно народного депутата України. Зосереджено увагу на необхідності внесення змін в зміст окремої норми КПК з визначенням можливості затримання або утримування під вартою чи арештом судді до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя на це, у випадку скоєння суддею злочину будь-якої тяжкості. Також в другому розділі дисертації розглянуто імунітети: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, депутатів місцевих рад, суддів тощо. Запропоновано внесення відповідних змін до змісту ст. 482 КПК України. Також в цьому розділі дисертації розглянуто імунітети, що врегульовані нормами міжнародного права. В межах вказаного питання досліджено особливості реалізації дипломатичного та консульських імунітетів в кримінальному процесі України. Висловлено авторський погляд щодо змісту зазначених різновидів імунітетів та окреслено вектор подальшого нормативного врегулювання імунітетів, що врегульовані нормами міжнародного права. Визначено імунітет близьких родичів та членів сім’ї підозрюваного та/або обвинуваченого від викриття як себе, так й своїх родичів у вчиненні злочину. Зосереджено увагу на важливості родинних відносин для суспільства та держави в цілому. Запропоноване розширення змісту положення КПК щодо визначення переліку близьких родичів та членів сім’ї, у зв’язку з чим наголошено на необхідності доповнення змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК такими суб’єктами як: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, зведений брат, зведена сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник та рідна племінниця. У третьому розділі розглянуто імунітет представника в кримінальному провадженні. Досліджено особливості формування довірливих відносин між адвокатом та клієнтом в межах кримінального провадження. Наголошено на збереженні в межах адвокатської таємниці лише інформації стосовно предмету укладення угоди про надання правової допомоги, що відповідним чином звільняє адвоката від обов’язку не розповсюджувати інформацію стосовно підготовки до вчинення інших злочинів його підзахисним. Запропоновано авторський погляд щодо змістовного врегулювання законодавцем особливостей реалізації цього різновиду імунітету з урахуванням позицій представників інших, крім християнської, релігійних течій. В межах третього розділу також висловлено авторський погляд щодо особливостей реалізації імунітетів медичних працівників та нотаріального імунітету в межах кримінального провадження. Ключові слова: імунітет, привілейованість, недоторканність, посадові особи, свідок, представник, міжнародні відносини.

Файли

Схожі дисертації