Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі альдегідів у патогенезі низки захворювань, з’ясуванню механізмів їх регуляторної та токсичної дії в організмі та пошуку нових засобів для зменшення патологічних наслідків їх гіперпродукування.
В дослідах in vitro встановлено, що альдегіди (рибоза, гліоксаль, метилгліоксаль, та формальдегід) відрізняються за інтенсивністю утворення протеїнових модифікацій, таких як карбонілювання протеїнів, утворення флуоресцентних аддуктів, формування міжмолекулярних протеїнових зшивок. Визначені шкали активності цих альдегідів за дослідженими властивостями не співпадають. Зокрема, формальдегід та метилгліоксаль утворюють незначну кількість флуоресцентних аддуктів, але мають найвищу полімеризувальну активність.
Показано, що потенційний акцептор альдегідів N-ацетил-L-цистеїн дозволяє зменшити вплив карбонільних сполук на розвиток оксидативно/карбонільного стресу за умов рабдоміолізу, індукованого гліцеролом. Виявлені ефекти можуть бути пов’язані зі здатністю продуктів метаболізму N-ацетил-L-цистеїну (цистин, цистеїн) утворювати ковалентні комплекси з альдегідами.
На моделі цукрового діабету І типу у щурів продемонстровано, що застосування «Комплексної дієтичної добавки при гіперкарбонільному стані» призводить до послаблення інтенсивності гіперкарбонільного стану за такими показниками як зменшення загального рівня альдегідів, вмісту альдегідомодифікованих протеїнів (CML), карбонільних протеїнових груп, а також підвищення вмісту низькомолекулярних тіолвмісних сполук.
Встановлено, що довготривале введення щурам семікарбазиду (акцептора альдегідів) призводить до суттєвого зниження ваги і співвідношення величин масового коефіцієнта органів, змін в архітектоніці скелету та мінеральному складі кісток та посилення катаболізму пуринів, прооксидантних процесів, зниження активності семікарбазидчутливої амінооксидази, супероксиддисмутази та лізилоксидази, концентрації альдегідів та збільшення активності глутатіонзалежної формальдегіддегідрогенази та лужної фосфатази.
За умов перевивної карциноми Льюїс, використання модифікованого креатину (з концентрацією семікарбазиду 0,00024%) призводило до зниження рівня оксидативно/карбонільного стресу в легені мишей за рахунок пригнічення активності ключового ензиму модифікації структурно-функціонального стану позаклітинного матриксу, лізилоксидази, та ензимів окисного дезамінування біогенних амінів та поліамінів (диамінооксидази та поліамінооксидази) і, як наслідок, пригнічення пухлинного процесу.
Одержані результати свідчать про те, що альдегіди є важливим біохімічним чинником розвитку патологій, що супроводжуються карбонільним стресом як за зменшення їх концентрації (латиризм), так і за збільшення (діабет, рабдоміоліз, перевивна карцинома Льюїс (LLC)). На експериментальних тваринних моделях продемонстровано, що застосування розроблених нами комплексних дієтичних добавок дає можливість зменшити наслідки карбонільного та оксидативного стресу і покращити перебіг змодельованих патологічних станів.
