Об'єкт дослідження: варооз медоносних бджіл.
Мета роботи: дослідити поширення вароозу медоносних бджіл в умовах пасік Полтавської області та розробити науково обґрунтовані методи діагностики та лікування.
Методи дослідження: паразитологічні (ентомологічні, визначення ефективності препаратів); епізоотологічні (визначення екстенсивності, інтенсивності інвазії, ступеню інвазованості, індексу рясності, сезонної та вікової динаміки); морфологічні (вивчення будови кліщів, виготовлення морфологічних препаратів in toto); гематологічні; мікроскопічні; зоотехнічні; метричні; статистичні.
Наукова новизна: Отримані нові дані щодо поширення вароозу медоносних бджіл в умовах пасік Полтавської області. Встановлено, що варооз частіше перебігає у складі двокомпонентної асоціації Varroa destructor та Nosema spp. (78,46 %).
Доведено залежність ураження робочих бджіл Varroa destructor від пори року та віку бджолиної матки. Максимальні показники ураження бджіл збудником вароозу відзначено у літній період року (ЕІ – 18,17 %, ІІ – 3,23±0,18 екз./бджолі) та у бджолиних маток віком 2–3 роки (ЕІ – 6,86±0,74 %).
Отримано нові дані щодо впливу збудника вароозу на цитологічні показники клітин гемолімфи бджіл різного віку. Досліджено особливості перебігу зимівлі бджіл та їх життєздатності за вароозної інвазії.
Одержано нові дані щодо морфометричної ідентифікації самок V. destructor. Доведено їх морфологічну мінливість у різні сезони. Встановлено, що відсоток співвідношення морфотипів самок V. destructor змінюється в різні пори року і складає в літній період –20 % зимового морфотипу, а в зимовий період – 21 % літнього.
Розроблено удосконалений спосіб приготування постійних мікропрепаратів з кліщів Varroa destructor.
Визначено терапевтичну ефективність акарицидних препаратів за вароозу бджіл: смужок «Флуконтакт» (ДР – флуметрин), «Варолом» (ДР – тау-флувалінант), «Вароацид» (ДР – амітраз) та емульсії «Тактаміт» (ДР – амітраз) за різних способів його застосування. Експериментально обґрунтовано високу ефективність препаратів Флуконтакту та Тактаміту, який застосовували шляхом обкурювання (акарицидна ефективність становила 99,05 та 98,36 %).
Вперше встановлено вплив проведеної терапії на льотну активність бджіл та медопродуктивність бджолиних сімей.
Наукову новизну виконаної роботи підтверджено патентом України на корисну модель: «Спосіб приготування постійних препаратів гамазових кліщів виду Varroa destructor in toto» № 131806.
Запропоновано: Для лікування бджолосімей за вароозу використовувати акарицидні препарати Флуконтакт (із розрахунку 1–2 смужки на 8–16 гніздових рамок впродовж 30 діб) та Тактаміт (у дозі 10 мл на одну вуличку шляхом обкурювання 0,00625 % водною емульсією, дворазово з інтервалом 7 діб). Запропоновано удосконалений спосіб приготування постійних мікропрепаратів з кліщів Varroa destructor, який дозволяє більш детально дослідити будову не лише хітинових частин тіла кліщів, але й їх внутрішні органи, що забезпечує високу ефективність диференційної діагностики збудників даного виду.
Впроваджено: Результати експериментальних досліджень використовуються у науково-дослідній роботі та навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини закладів вищої освіти України: Полтавської державної аграрної академії; Дніпровського державного аграрно-економічного університету; Житомирського національного агроекологічного університету; Сумського національного аграрного університету; Харківської державної зооветеринарної академії; Білоцерківського національного аграрного університету.
