Головчук М. Я. Вплив діаметра високолегованих порошкових дротів на структуру і фізико-механічні характеристики електродугових покриттів

Робота присвячена встановленню закономірностей формування електродугових покриттів із порошкових дротів (ПД) базової сиcтеми Fe–Cr–B–C різного діаметру (відповідно з різним вмістом легувальних елементів у їх шихті) для підвищення їх зносостійкості та корозійної тривкості в нейтральних водних середовищах. Виявлено, що у структурі покриттів із ПД діаметром 2,4 мм (з більшим заповненням їх оболонки шихтою) товщина ламелей, вміст оксидної фази, пористість, мікротвердість та абразивна зносостійкість зросли у 1,5–2 рази порівняно із покриттями, сформованими із ПД діаметром 1,6 мм (із меншим заповненням їх оболонки шихтою). Встановлено, що корозійна тривкість покриттів із розроблених ПД корелює із коефіцієнтом їх мікрогетерогенності за вмістом хрому в окремих ламелях: чим нижчий коефіцієнт мікрогерогенності та вищий вміст хрому у кожній із ламелей, тим вища корозійна тривкість покриттів. Виявлено, що за випроб на тертя у сірководеньвмісних середовищах на поверхні покриттів з ПД формувалися сульфідні сполуки, які виконували роль твердого мастила, зменшуючи адгезивну складову контактної взаємодії. Завдяки цим сполукам коефіцієнт тертя покриттів знижувався, а їх зносостійкість зростала. В аміаквмісному водному середовищі формувалися щільно зв’язані з поверхнею плівки, які гальмували корозію водночас підвищуючи коефіцієнт тертя. У вільноаерованому 3% водному розчині NaCl продукти корозійного зношування покриттів були найслабше зв’язані з їх поверхнею. Тому їх трибокорозійна тривкість була найнижчою.