Шаталюк Г. С. Дія гібереліну і ретардантів на ростові процеси, морфогенез та продуктивність аґрусу

У дисертаційній роботі представлені результати вивчення впливу гібереліну і ретардантів різних типів – тебуконазолу та есфону на формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин аґрусу (Grossularia reclinatа (L.) Mill.) у зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що вплив застосованих препаратів на фотосинтетичну продуктивність реалізується через зміни в мезоструктурній організації листків. За дії цього ж препарату достовірно зростав вміст хлорофілів у тканинах листка. З’ясовано, що препарати мали типовий рістрегулювальний вплив на анатомічну будову однорічних пагонів аґрусу. Тебуконазол сприяв збільшення товщини стебла, що зумовлено змінами в анатомічній організації: потовщувалася кора, деревина і серцевина. Анатомічні зміни у повністю сформованих пагонах супроводжувалися змінами біохімічного складу як резервних вуглеводів, так і структурних біополімерів пагонів. Встановлено, що в онтогенезі відбувається перерозподіл не лише асимілятів, але й елементів живлення – азоту, фосфору та калію між вегетативними органами рослин і ягодами. За дії тебуконазолу відбувалося максимальне накопичення цих елементів живлення в листках і стеблах аґрусу. Найбільш ефективним було застосування тебуконазолу, який забезпечував приріст врожаю без суттєвих змін якості продукції. Передзбиральна обробка рослин аґрусу етиленпродуцентом есфоном прискорювала дозрівання ягід, накопичення пектинових речовин у плодах, інтенсифікувала гідроліз целюлози у порівнянні з контролем.