Об'єкт дослідження – технологічний процес виготовлення монолітних вузлів силової конструкції планера літака на металорізальних верстатах з системою числового програмного керування; методи дослідження – використано експериментальні методи технології літакобудування, планування експерименту, теорії інформаційних систем, теоретичні висновки підтверджуються багатьма експериментами; результати – показано вплив математичних параметрів подання траєкторій у вигляді В-сплайнів на плавність змінення кінематичних параметрів осьових переміщень виконавчих органів технологічних систем виробництва деталей літальних апаратів та обґрунтовано, що для забезпечення плавності змінення швидкості, прискорення й ривка траєкторію необхідно подавати сплайнами не нижче п’ятого порядку, удосконалено структуру системи ЧПК для забезпечення високошвидкісного оброблення монолітних вузлів силової конструкції планера й експериментально доведено підвищення точності траєкторних переміщень робочих органів металорізального верстата при застосуванні запропонованої моделі, удосконалено інтерполятор системи ЧПК для забезпечення крім інтерполяції положення розрахунку швидкості руху робочих органів технологічних систем виробництва деталей літальних апаратів, забезпечено збільшення технологічних подач у 1,5–2 рази одночасно з підвищенням точності на 20…50 % завдяки застосуванню розробленого методу підвищення точності при модернізації наявного на авіапідприємствах обладнання, забезпечено скорочення в 1,8 раза машинного часу виготовлення деталі «Кришка люка» шляхом застосування розробленого методу підвищення кінематичної точності при модернізації обладнання на ХДАВП, експериментально показано, що похибка формоутворюючих рухів як за характером, так і за величиною визначається систематичною складовою похибки, що свідчить про можливість подальшого підвищення точності оброблення шляхом виключення систематичної складової похибки; новизна – уперше сформульовано й експериментально підтверджено гіпотезу гладкості кінематичних параметрів руху, яка полягає в такому: якщо будь-яка диференціальна характеристика переміщень уздовж траєкторії оброблення впливає на точність руху виконавчих органів технологічних систем виробництва деталей літальних апаратів, то вона має змінюватися плавно з урахуванням обмеження її максимальної величини, удосконалено теорію стабілізації технологічної подачі в системах ЧПК високошвидкісного оброблення деталей літальних апаратів шляхом класифікації методів стабілізації подачі й розроблення трьох числових методів, що забезпечують необхідний рівень точності технологічних систем виробництва деталей літальних апаратів, уперше запропоновано методику визначення технологічно обґрунтованої частоти циклу керування за точністю апроксимації траєкторії з урахуванням обмежень максимальної подачі, прискорення й ривка робочих органів верстатів і вдосконалено вимоги до стабільності задання інтерполяційної швидкості руху робочих органів до рівня не гірше ± 0,01…0,001 %, набула подальшого розвитку модель керування робочими органами технологічних систем виробництва деталей літальних апаратів з роздільним заданням величин переміщення і швидкості, яка характеризується більшою розрядністю задання величини швидкості порівняно із заданням положення як мінімум на 3–4 порядки, що забезпечує організацію керування з урахуванням диференціальних кінематичних характеристик, таких як швидкість, прискорення й ривок, уперше на основі експериментального дослідження впливу схеми організації циклу керування на точність траєкторних переміщень показано, що при високошвидкісному обробленні авіаційних деталей необхідно стабілізувати цикл за подією вимірювання положення; ступінь впровадження – результати впроваджені на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, у ТОВ «Схід-ЛіЗ», ТОВ «Виробниче підприємство Пластар» і використовуються в навчальному процесі кафедрі технології виробництва літальних апаратів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»; галузь використання – оброблення силових і складно фасонних деталей в авіаційно-космічної промисловості та загальному машинобудуванні.
