Аюбова Е. М. Значення лісосмуг для формування і підтримки угруповань птахів у Північно-Західному Приазов’ї

У дисертації розглянуто вплив штучних лісосмуг на формування, підтримку та збереження птахів у Північно-Західному Приазов’ї. Проведено облік населення птахів, гнізд, породного складу дерев та чагарників у контрольних, а також у інших лісосмугах упродовж весняно-літнього періоду. В результаті моніторингу виявлено 62 види достовірно чи вірогідно гніздуючих птахів. Проведено аналіз розподілу видів птахів лісосмуг Північно-Західного Приазов’я за таксономічною та зоогеографічною характеристиками. Проаналізовано хорологічну структуру населення птахів лісосмуг. За місцем гніздування виявлено: у кронах дерев, у дуплах, у чагарниках, у трав’яному ярусі або на землі. Проведено спостереження та аналіз даних трофічної структури птахів досліджуваних лісосмуг: ентомофаги, фітофаги, міофаги, пантофаги та іхтіофаги. Проаналізовані екологічні умови, які склалися в лісосмугах, їх динаміка у часі, вплив кожного з факторів на угрупування птахів дослідних лісосмуг. Визначено вплив типологічних характеристик лісосмуг: віку, конструкції, складу деревно-чагарникових порід, світлової структури на формування видового та кількісного складу угрупувань птахів. Досліджено консортивні зв’язки птахів з деревами та чагарниками лісосмуг. В результаті виявлені топічні, фабричні, трофічні зв’язки. Досліджували орнітоконсорції з едифікаторами лісосмуг. Проводили дослідження опоседкованої діяльності птахів (орнітохорія) та з’ясувалось, що в процесі різнобічної діяльності птахи під опорами ЛЕП створюють осередки деревно-чагарникових порід, серед яких домінуючими є: глід та шипшина. Досліджували вплив на угрупування птахів лісосмуг пірогеного чинника та вивчали динаміку розвитку пірогенних сукцесій. З’ясовано, що штучні лісосмуги Північно-Західного Приазов`я мають природоохоронне значення.