Дякун К. О. Механізми дії інгібіторів ПАРП-1 за експериментального цукрового діабету

Дисертаційна робота присвячена дослідженню механізмів дії інгібіторів ПАРП-1 (1,5-ізохіноліндіолу та нікотинаміду) на процеси полі-АДФ-рибозилювання у головному мозку щурів за експериментального цукрового діабету (ЦД) 1 типу. Виявлено коригуючу дію застосованих інгібіторів ПАРП-1 на процеси полі-АДФ-рибозилювання ядерних протеїнів у мозку щурів на рівні їх вмісту, активності ПАРП-1 та фрагментації ензиму, а також на рівні експресії гену Parp-1. Встановлено, що за ЦД 1 типу відбувалась інтенсифікація оксидативного стресу, розвиток запальних процесів за яких введення нікотинаміду приводило до пригнічення розвитку оксидативного стресу та зниження рівня інтерлейкіну-4. На фоні інтенсифікації процесів полі-АДФ-рибозилювання та зменшення вмісту НАД+ за ЦД 1 типу відбувалося зростання фрагментації ПАРП-1 та зниження рівня НАД-залежної деацетилази СІРТ1, що може характеризувати ступінь розвитку нейродегенеративних змін у мозку. Виявлено, що патологічні порушення функцій мозку за ЦД відбуваються на тлі периферичної діабетичної нейропатії. Доказом цього є зниження вмісту колагену у тканині великогомілкових та малоголілкових кісток, що може бути зумовлено як структурною перебудовою колагену так і його модифікаціями, як результат змін його амінокислотного складу, а також змін вмісту вітамінів С, В3 та Е в сироватці крові тварин, вітамінів, які залучені та впливають на синтез колагену. Застосування інгібіторів ПАРП-1, як було встановлено впливають на досліджувані процеси та біохімічні показники, які зазнають змін за ЦД 1 типу шляхом принаймні часткової їх корекції. Отримані дані свідчать про те, що за ЦД 1 типу існує зв'язок між процесом полі-АДФ-рибозилювання у головного мозку щурів та іншими метаболічними процесами та показниками в організмі.