Сорока М. В. Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно ХХ – початку XXІ століть

У дисертації вперше комплексно досліджено специфіку інтерпретації в Україні творів В. Винниченка засобами театру і кіно. На основі зіставлення літературних першоджерел («Брехня», «Гріх», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Дорогу красі», «Момент», «Записки кирпатого Мефістофеля» й ін.) і вистав за ними Г. Юри, Леся Курбаса, А. Бабенко, М. Волошина, М. Горохова, Р. Держипільського, Т. Жирка, К. Чепури й ін. та фільмів О. Бійми, В. Домбровського, Ю. Ляшенка, А. Кучмія 16 й ін. в українському театрі і кіно виявлено творчі експерименти й нові форми (виведення із сюжетно-образного ряду деяких героїв, уведення інших, символічні деталі, використання мультимедійних засобів та ін.). З’ясовано, що в інтерпретації творів В. Винниченка режисерську концепцію, гру акторів, оформлення сцени, світлові ефекти, музичний супровід та інше діячі театру та кіно спрямовують на відтворення психологізму літературної основи та увиразнення прихованих деталей. Виявлено провідні тенденції в сучасному осмисленні творів В. Винниченка (поява нових тем, увага до духовного й політичного життя та ін.) в аспекті розуміння мистецтва як чинника національної самоідентифікації та культурної єдності людства. Ключові слова: В. Винниченко, театр, кіно, режисер, вистава, кінофільм, сюжетно-образний ряд, інтерпретація, інсценізація, екранізація.