Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (081 – Право). – Донецький юридичний інститут МВС України, Маріуполь, 2021.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні теоретичних положень кримінального права в частині розуміння примушування (примусу) як наскрізного кримінально-правового поняття і на цій основі напрацювання пропозицій до КК України та практики його застосування.
Зокрема, вперше запропоновано визначення поняття примушування (примусу) – це умисний, протиправний фізичний та (або) психічний вплив на волю потерпілої особи, що направлений на виконання чи не виконання конкретних дій, проти власної волі на користь того, хто примушує або інших осіб;
Обґрунтовується, що ключовим елементом в кримінально-правовій структурі примушування є цілеспрямований, протиправний плив на свободу волі потерпілого, що характеризується її обмеженням, а не виключенням. При обмеженні свободи волі зберігається можливість вчинення вольового вчинку із боку потерпілого;
Запропоновано враховувати насильство як єдиний спосіб вчинення примушування, що відповідає трьом умовам: 1) насильство не повинно бути елементом мотивації або самоціллю кримінального правопорушення; 2) насильство повинно бути очевидним для потерпілого і повністю ним усвідомлюватися; 3) насильство повинно супроводжувати кримінально протиправну вимогу;
Удосконалено висновок, що примушування і насильство розрізняються за такими критеріями: 1) за механізмом впливу на волю потерпілого; 2) за цільовою спрямованістю; 3) за специфікою способу впливу на потерпілого та пропозицію щодо доповнення Розділ ІII «Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи» КК України самостійною статтею, яка б передбачала загальний склад примушування.
Набули подальшого розвитку положення, що переборний фізичний та психічний примус, як універсальна об’єктивно-суб’єктивна ознака відноситься, як до примушування, так і до поведінки потерпілого; твердження, що поняття фізичного або психічного примушування як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння повинне ґрунтуватись на основі відсутності протиправності шкоди, заподіяної потерпілим.
Ключові слова: воля, свобода, право, закон, склад кримінального правопорушення, примус, примушування, насильство, обставини, що виключають кримінальну протиправну діяльність.
