У дисертації розглянуто особливості заселення Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae, 1854) різних паркових урбоекосистем (на прикладі м. Дніпро). Дослідження показують достовірну залежність ступеня ушкодження листкової пластинки від висоти над рівнем моря на якій знаходиться паркова урбоекосистема. Чим вище за рельєфом розташовані насадження гіркокаштану звичайного, тим більший відсоток їх заселення, причому така тенденція спостерігалась всі три літні місяці. Виявлено залежність між кількістю мін та концентрацією важких металів (Zn, Cu, Pb, Cd) у різних паркових урбоекосистемах. У паркових зонах із найбільшою концентрацією важких металів у тканинах Aesculus hippocastanum L. виявилась і найбільша кількість мін на листку. Максимальні значення кількості мін на окремих листках A. hippocastanum сягали 450–465 шт. Проаналізовано динаміку пошкодження листя, вміст легкорозчинних білків, активність пероксидаз та склад кислих ізоформ ферментів в листі A. hippocastanum за впливу C. ohridella. Руйнування листя мінером у відносно стійких дерев гіркокаштану звичайного підвищувалось протягом липня-серпня до 13,3%, тоді як у нестійких – до 97,5%. У липні знайдено максимальну кількість білків у листі A. hippocastanum, яка суттєво знижувалась у серпні і корелювала з рівнем пошкодження листя C. ohridella. Листя гіркокаштану звичайного відрізнялось підвищеною активністю цитоплазматичної пероксидази більш ніж у два рази за високого рівня ураження листя фітофагом. Ці спостереження вказують на те, що ушкодження листя C. ohridella викликає окиснювальний стрес, який призводить до активації ферменту. В листі дерев A. hippocastanum з високим рівнем пошкодження мінером суттєво активується експресія ізоформ ферменту в діапазоні рН 4,08 ̶ 4,15, що може розглядатися як надійний біохімічний маркер чутливості рослин A. hippocastanum до нападу фітофага C. ohridella. Динаміка активності ферменту при переході від липня до серпня, як на ділянках контрольної зони, так і в зонах з високим рівнем ураження листків гіркокаштану звичайного C. ohridella, була спрямована в бік підвищеної активності. Ця закономірність поряд із підвищенням тривалості дії C. ohridella може бути формою захисту, завдяки якій рослини знижують окиснювальне навантаження, викликане активними формами кисню, які утворюються за стресових умов. Установлена нами висока загальна активність пероксидази, а також активні перебудови в спектрі пероксидазної системи, очевидно, сприяють підтриманню функціональної цілісності фотосинтетичної системи листя A. hippocastanum за впливу C. ohridella шляхом нейтралізації активних форм кисню.
