Гагут А. М. Еколого-біохімічні особливості фонових гігрофільних видів герпетофауни північно-степового Придніпров’я

Розглянуто популяційні особливості озерної жаби Pelophylax ridibundus та вужів Natrix tessellata і N. natrix у різних водних та навколоводних екосистемах долин річок Дніпро та Самара в умовах північно-степового Придніпров’я. Досліджено щільність населення та статеву структуру популяцій з різних антропогенно-трансформованих екосистем. Визначено біохімічні параметри сироватки крові тварин з різних за ступенем техногенного навантаження екосистем. Статистично значущі відмінності виявлені для білкового складу крові вужів, ферментативної активності та деяких показників загального обміну речовин. У звичайних вужів, які живуть в антропогенно трансформованих екосистемах міста, зменшується вміст альбуміну в сироватці крові. У них підвищується активність лужної фосфатази, активність аланінамінотрансферази, але не змінюється активність аспартатамінотрансферази порівняно зі зміями контрольних біотопів. Тому знижується індекс де Рітіса, що може відбивати певні патологічні зміни у функціонуванні печінки вужів. У Natrix tessellata виявлені зміни в співвідношенні альбумінової та глобулінової фракції крові змій з зони впливу Придніпровської ТЕС. Визначено біохімічні показники сироватки крові самок, які змінюються під час вагітності. Отримані дані можуть використовуватися в якості референсних у подальших дослідженнях. Досліджували вміст і прогностичне значення молекулярного цитоскелетного маркера гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) в мозку тварин в умовах впливу промислового забруднення. Вивчено вміст ГФКБ філаментної (цитоскелет) і розчинної (цитозоль) фракцій. Характерне збільшення фрагментації ГФКБ визначено для видів із забруднених територій. Підвищення експресії білка гліальних проміжних філаментів свідчить про функціональну відповідь нейроглії на негативний вплив забруднення навколишнього середовища. Зростання рівня активних форм кисню як основної причини окисного стресу був визначений в мозку змій, які мешкають у антропогенно трансформованому середовищі. Таким чином, порушення цитоскелету астроцитів пов’язані з окислювально-відновним дисбалансом в мозку, викликаним забруднювачами довкілля. Встановлено значне зростання вмісту реплікаційного білка А в клітинах мозку озерної жаби з забруднених біотопів, що вказує на істотну активацію процесів репарації ДНК пошкоджень. У той же час, виявлено збільшення вмісту активованої каспази-9. Відомо, що каспази запускають ланцюги апоптичної смерті клітин. Збільшення їх вмісту свідчить про індукцію апоптозу в клітинах мозку озерних жаб, які мешкають в умовах антропогенно трансформованих екосистем. Зазначені молекулярні маркери можуть бути валідними показниками токсичного впливу забруднювачів навколишнього середовища.