Кравцова О. М. Контроль лікування бронхіальної астми з різними фенотипами у дітей

Об’єкт дослідження: персистуюча бронхіальна астма (БА); мета – покращити контроль бронхіальної астми з різними фенотипами у дітей шляхом вивчення рівня адаптаційно-резервних можливостей організму, дизрегуляторних змін тонусу вегетативної нервової системи, соматотипових відмінностей та визначення функціональних особливостей захворювання; методи дослідження: загально-клінічні, лабораторні, антропометричні, інструментальні, анкетування, математичні, статистичні; новизна: визначені основні причини неконтрольованого перебігу БА у дітей; розширені наукові дані стосовно різних фенотипових характеристик у дітей з неконтрольованою БА; встановлено, що ваготонія (хі-квадрат = 30,4, р < 0,001) та порушення адаптації (χ2 = 8,18, р < 0,01) є факторами ризику неконтрольованого перебігу захворювання; уточнені наукові дані щодо інформативності показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) – MEF75, MEF50, MEF25 для оцінки контролю БА у дітей; встановлено, що при неконтрольованій БА на фоні проведення стандартної базисної терапії відмічаються низькі рівні показників MEF75, MEF50, MEF25 та їх високий приріст після інгаляції з сальбутамолом, при цьому значення показника FEV1 зберігається ≥ 80 %, а його приріст < 12 %; підтверджена значимість та інформативність приросту показників MEF75, MEF50, MEF25 у пробі з сальбутамолом, а їх реєстрація раніше приросту FEV1 > 12 % розцінюється як маркер прихованої гіперреактивності бронхів у дітей з неконтрольованою БА; встановлені додаткові функціональні критерії визначення контролю БА у дітей при оцінці показників ФЗД після проведення проби з бронхолітиком – приріст MEF25 та приріст MEF50; встановлено, що поєднання приросту FEV1 у межах 6-11,9 % із приростом MEF25 ≥ 25 % та/або MEF50 ≥ 22 % вказує на відсутність контролю БА; науково обґрунтовано, що у дітей з БА в тесті на зворотність бронхіальної обструкції можна використовувати формотеролу фумарат, визначені показання до його застосування; оптимізовано моніторинг контрольованості БА у дітей шляхом доповнення визначення рівня контролю захворювання (опитувальники АСТ та ACQ) оцінкою якості життя (опитувальник PAQLQ), що достовірно підвищує виявлення неконтрольованої БА у дітей з 76,7 % до 97,8 % (хі-квадрат = 11,34, p = 0,01). Галузь застосування – медицина.