Дисертацію присвячено дослідженню педагогічного феномена формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи.
У роботі проаналізовано стан розробленості досліджуваного питання в теорії професійної педагогіки, узагальнено наукові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в світлі компетентнісного підходу, встановлено, що це питанню в наукових працях із теорії педагогічної освіти має різновекторне трактування.
Концептуальні засади, що зумовлюють нагальну потребу в удосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, відтак становлять базову основу цього дослідження, відображено в Державному стандарті початкової освіти (2018 р.), Професійному стандарті «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (2018 р.), Законі України «Про Освіту» (2017 р.), Законі України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.), Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018 р.), Концепції «Нова Українська школа» (2016 р.).
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що уперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено функційно-структурну дидактичну модель формування конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи, яка складається з чотирьох компонентів (методологічно-атрактивного; визначення когнітивно-змістової основи; реалізації конструктивно-проєктивної діяльності; забезпечення рефлексійності конструктивно-проєктивної діяльності) та забезпечує цілеспрямоване константне вдосконалення конструктивної та проєктивної діяльності майбутніх учителів початкової школи як агентів змін.
Окрім цього, визначено зміст і структуру конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи як єдності чотирьох компонентів (мотиваційно-атракційного; когнітивно-змістового; проєктно-діяльнісного; рефлексійно-результативного); виявлено й обґрунтовано сукупність дидактичних умов як основу моделювання процесу формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи (цілеспрямоване забезпечення атракції конструктивно-проєктивної діяльності на мотиваційно-ціннісному рівні; удосконалення змісту психолого-педагогічних дисциплін у контексті надання знань про особливості конструктивно-проєктивної діяльності вчителя початкової школи; активація застосування інноваційних інтерактивних форм, методів і засобів реалізації конструктивно-проєктивної діяльності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи; стимулювання рефлексії, спрямованої на оцінювання процесу й результатів конструктивно-проєктивної діяльності).
Визначальним у роботі є уточнення сутності понять «конструктивно-проєктивні вміння» і «дидактичні умови формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи»; конкретизація критеріїв й показників вияву рівня сформованості конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи (мотиваційний, когнітивний, проєктивно-діяльнісний та рефлексійний), рівнів сформованості конструктивно-проєктивних умінь майбутніх учителів початкової школи (низький, середній, достатній, високий); розроблення критерійно-діагностувального інструментарію для вияву рівня сформованості конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи, програми експериментальної роботи з імплементації авторської моделі в освітній процес вищої педагогічної школи.
Поряд із заначеним, у дисертації з’ясовано дидактичний потенціал психолого-педагогічних дисциплін щодо формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи.
Подальшого розвитку набули положення про активацію дидактичного потенціалу психолого-педагогічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи в контексті формування професійно важливих умінь.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в підготовці методичних рекомендацій для викладачів і студентів педагогічних спеціальностей щодо формування конструктивно-проєктивних умінь у майбутніх учителів початкової школи.
Матеріали дисертаційної праці можуть бути використані під час викладання психолого-педагогічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи, розроблення спецкурсів і спецсемінарів для студентів педагогічних закладів вищої освіти, які здобувають спеціальність 013 Початкова освіта, у системі підвищення кваліфікації вчительських кадрів, під час укладання підручників, навчальних посібників, проведення педагогічної практики, написання кваліфікаційних робіт на здобуття ОС «Бакалавр» і «Магістр».
