Шпак С. В. Розвиток методів і нормативної бази для вимірювання та контролю параметрів якості світлодіодних освітлювальних установок

В дисертації розглядаються питання вимірювання параметрів якості світла світлодіодних світильників (ламп), зокрема колірності, кольоропередавання, мерехтіння світлового потоку, фотобіологічної безпечності синього світла, а також показників дискомфорту та засліплюваної блискавості світлодіодних освітлювальних установок. Показано, що всі світлодіоди, в яких для зміни колірності використовують люмінофор, а також світильники (лампи) на їх основі мають кутову нерівномірність колірних параметрів. Зважаючи на це рекомендовано проводити вимірювання та встановлювати вимоги в нормативних документах на світильники з підвищеними вимогами до колірності як усереднені показники координат колірності та корельованої колірної температури ССТ, так і їх значення в певному напрямку. Експериментально встановлено, що для оцінювання якості кольоропередавання використання методу CRI дає завищені значення для Ra 90 більш як на три одиниці в порівнянні з методиками ТМ-30. Відзначається, що для оцінювання кольоропередавання світильників з підвищеними вимогами до якості світла не достатньо застосовувати метод показника Ra, а необхідно додатково використовувати сучасні методи, наприклад ТМ-30. Для підвищення точності вимірювання глибини та індексу модуляції, а також показника стробоскопічного ефекту вдосконалено метод з використанням інтегруючої кулі. Сформульовано для світлодіодних світильників тимчасові вимоги до рівня модуляції та методів вимірювання параметрів мерехтіння світлового потоку на період до встановлення СІЕ єдиних вимог. На основі залежності від корельованої колірної температури граничних значень яскравості для групи ризику RG1 розроблено спрощений метод оцінювання групи небезпечності синього світла світильників (ламп) для загального освітлення в умовах масового виробництва. Запропоновано оцінювання скоригованого узагальненого показника дискомфорту (UGR ), що враховує нерівномірність яскравості світлодіодних світильників, проводити за методом, що передбачає вимірювання габаритної та ефективної яскравості, а також коефіцієнта ефективної площі в лабораторних умовах, а яскравість фону та індекс положення світильника в освітлювальній установці - в "польових" умовах на змонтованій установці. Для спрощування оцінювання дискомфортної та засліплюваної блискавості пропонується в технічній документації на світильники та в каталогах виробникам вказувати максимальну яскравість та значення коригуючого коефіцієнта, що враховує нерівномірність яскравості даного світильника.