Уперше досліджено взаємодію ДНК тимусу теляти (СТ ДНК) з кластерними сполуками ренію з фосфатними, адамантильними та ферулатними лігандами методом електронної спектроскопії. При спектрофотометричному титруванні СТ-ДНК сполуками диренію Retetraphosph, Recis-Adam, Retrans-Adam, ReFerul спостерігали, що гіперхромний ефект у області 260 нм ДНК набагато перевищує такий, показаний для біядерних алкілкарбоксилатів ренію(ІІІ). Уперше показано утворення комплексів
ДНК-ліганд у довгохвильовій області спектру, яке обумовлене взаємодією π-електронних хмар нуклеїнових основ і біологічно активних лігандів.
Проведене вперше спектрофотометричне титрування сполук ренію за присутності цисплатину і отримані константи зв’язування, які перевищують значення основних констант, особливо для ReFerul (практично у 12 разів). Вперше методом конкурентного комплексоутворення з пропідію іодидом показано, що кластерні сполуки ренію(ІІІ) різних структурних типів здатні взаємодіяти з олігонуклеотидами з інтенсивністю, яка перевищує інтенсивність зв’язування цисплатину в залежності від
структури лігандів і досягає 73,2%. Показано, що механізм зв’язування комплексних сполук ренію(ІІІ) з олігонуклеотидами відрізняється від механізму зв’язування цисплатину щодо специфічності взаємодії з аденіновими і гуаніновими нуклеїновими основами, що може пояснити синергетичний або адитивний протипухлинний ефект введення ренієвих сполук і цисплатину. Вперше досліджено цитотоксичну активність нової кластерної сполуки Ренію з бета-аланіновими лігандами [Re2Cl6(C3H7NO2)2]·1.5H2O (Recis-βAla) у розчинах і наноліпосомах окремо та разом з цисплатином на лейкозних Т-клітинах лінії Jurkat. Показано, що у розчині Recis-βAla має цитотоксичність, що близька за значенням IC50 до цисплатину (IC50 = 2,06·10-6 M). Введення системи реній-платина з Recis-βAla показало ще більшу цитотоксичність щодо клітин, особливо високу, коли обидва компоненти системи знаходилися у формі змішаних ліпосом (IC50 = 4,93·10 -10 M). Показано, що за присутності Recis-βAla за різних способів введень, навіть за значних (некротичних) концентрацій цисплатину, переважає апоптотичний шлях загибелі лейкозних Т-клітин лінії Jurkat, що дуже важливо для терапевтичних заходів та побічних ефектів, оскільки некроз активує запалення та імунну відповідь, яка не властива апоптозу.
Досліджено антиканцерогенні, ДНК-зв’язуюча та антиоксидантна активності кластерної сполуки ренію з β-аланіновими лігандами. Введення як розчину, так і ліпосомної форми сполуки диренію Recis-βAla призвело до зменшення маси пухлини практично однаково, що дає можливість використовувати стійкі у воді сполуки диренію у експериментальних роботах і практиці. Зясовано, що що новосинтезована кластерна сполука ренію Recis-βAla незалежно від способу введення володіє антиоксидантними і антианемічними властивостями in vivo, стабілізуючи показники червоної крові, як було притаманно іншим кластерним сполукам ренію(ІІІ). В цілому,
з’ясування антиканцерогенних, ДНК-зв’язуючих та антиоксидантних властивостей таких сполук, відкриває нові, більш широкі перспективи для впровадження похідних амінокислот кластерних сполук ренію(III) у медичну практику. Досліджено протипухлинну активність двох дикарбоксилатів диренію(III) з лігандами 1-дамантанкарбонової кислоти з цис- та транс- орієнтацією карбоксильних груп навколо кластерного фрагмента цис- і транс-диадамантатів диренію окремо і разом з
цисплатином in vivo, яка виявилася практично однаковою за ефективністю з невеликою перевагою для цис-аналогу in vivo; зроблена спроба пояснення відмінностей у можливому механізмі протипухлинної активності речовин із врахуванням антирадикальних і ДНК-зв'язуючих властивостей досліджуваних сполук.
