Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад, методичних підходів і розробка статистичного забезпечення оцінювання, моделювання та прогнозування складових екологічної безпеки України для формування рекомендацій щодо її підвищення. Об’єктом дослідження є екологічна безпека України. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методичні підходи та практичні аспекти статистичного оцінювання та моделювання екологічної безпеки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що проведене дослідження дало змогу поглибити теоретико-методологічні засади оцінювання екологічної безпеки, вивчити поточний екологічний стан України, спрогнозувати його можливі зміни й розробити першочергові практичні рекомендації для підвищення екологічної безпеки з урахуванням принципу еколого-економічної збалансованості розвитку. Основні результати, що характеризують новизну проведеного дослідження та особистий внесок здобувача, полягають у такому: удосконалено: концептуальні засади статистичної оцінки екологічної безпеки з урахуванням фактора еколого-економічної збалансованості, в яку, на відміну від існуючих, імплементовано методичний підхід до визначення рівня та вартості усунення ризиків екологічної безпеки, їх моделювання та прогнозування, що дає змогу сформувати напрями ефективних управлінських рішень покращення рівня екобезпеки; систему статистичних показників екологічної безпеки за рахунок використання індикаторів обсягу, структури та динаміки: запропонований розрахунок вартості усунення екологічних ризиків на одну одиницю забруднення дозволяє оцінити рівень потенційних загроз та необґрунтовані витрати коштів на екологічні заходи; методичний підхід до статистичної оцінки еколого-економічної збалансованості на основі розрахунку інтегральних індексів екологічного й економічного розвитку з використанням методу багатовимірної класифікації, що дозволяє кількісно оцінити рівень і динаміку збалансованості, а також обчислити величину впливу кожного з факторів на результат розвитку екологічної та економічної підсистем з використанням методу пропорційного розподілу; методичний підхід до оцінки рівня та вартості усунення ризиків екологічної безпеки, який базується на розрахунку величини перевищення фактичних рівнів забруднення над їх теоретичними значеннями, обчисленими за трендовими статистичними моделями обсягів забруднюючих викидів в атмосферу, у водні ресурси й утворення небезпечних відходів на макрорівні, у достатньо простий та науково обґрунтований спосіб. дістали подальший розвиток: зміст поняття «екологічна безпека», що передбачає, на відміну від існуючих, дотримання еколого-економічної збалансованості розвитку країни як ключового фактора. Екологічна безпека відображає сукупність умов і процесів, які забезпечують всі життєво необхідні потреби людини без погіршення умов життєдіяльності майбутніх поколінь з урахуванням економічної та екологічної збалансованості сталого економічного розвитку; поняття «еколого-економічна збалансованість», яка передбачає паралельне синхронне зростання індексів розвитку екологічної та економічної підсистем на макрорівні, що дозволяє підтримувати екологічну безпеку країни із забезпеченням економічної ефективності; абсолютна та відносна оцінки ризиків екологічної безпеки, що дало змогу визначити вартість усунення ризиків забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів і утворення небезпечних відходів І-ІІІ класів.
