Цьось О. О. Фітоіндикація в системі моніторингу екологічного стану приток верхів'я р. Прип'ять

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102284

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

11-05-2021

Спеціалізована вчена рада

К 47.104.05

Національний університет водного господарства та природокористування

Анотація

Дисертація присвячена вивченню екологічного стану приток верхів’я р. Прип’ять та адаптації європейських підходів проведення фітоіндикації в системі моніторингу якості поверхневих вод. Проведено науковий аналіз об’єктивності та офіційного визнання індикаційних критеріїв оцінки стану водних екосистем. Встановлено приналежність приток верхів’я р. Прип’ять за дескрипторами Водної рамкової директиви ЄС та охарактеризовано загальні природні умови басейнів річок Турія, Вижівка та Цир. Дослідження зміни якості поверхневих вод за гідрохімічними параметрами в просторовій і часовій динаміці в репрезентативних створах спостережень виявили переважно ІІ–ІІІ класи якості – стан «добрий-задовільний», ступінь чистоти «чиста-забруднена». Помічено, що визначальний вплив на формування якості води мають речовини трофо-сапробіологічного блоку, а часова динаміка величин гідрохімічних показників свідчить про вияв весняної самоочисної здатності та погіршення екологічних умов у літньо-осінній період. Вивчення флори водних та прибережно-водних судинних рослин річок Турія, Вижівка та Цир виявило 69 видів, які належать до 44 родів, 25 родин, 4 класів, 3 відділів, які є представниками п’яти екотипів: гідрофіти, гелофіти, гігрогелофіти, гігрофіти та гігромезо- і мезофіти. За результатами проведеної фітоіндикаційної оцінки згідно з європейською методикою MMOR відзначено зміну екологічного статусу поверхневих вод на тестових ділянках русел досліджуваних річок від ІІ класу (MIR=35,4-42,7) – добра якість, мезотрофний стан до ІІІ класу (MIR=31,2-34,8) – задовільна якість, евтрофний стан. Математичні залежності між отриманими результатами оцінки екологічного стану поверхневих вод річок свідчать про значний розмір ефекту між ними (η2 = 0,973-0,997), із відносно вищими значеннями під час зіставлення результатів за найгіршими значеннями ознак. За результатами проведення багатофакторної залежності запропоновані рівняння, що дають можливість використовувати макрофітний індекс як прогностичний критерій у системі моніторингу сезонної динаміки якості поверхневих вод приток верхів’я р. Прип’ять.

Файли

Схожі дисертації