Чорнобров О. Ю. Особливості формування та екологічне значення деревного детриту у лісових екосистемах Лісостепу України

Дослідження присвячено особливостям формування та екологічному значенню деревного детриту у лісових екосистемах Лісостепу України. Проаналізовано типологічне різноманіття лісів Центрального і Східного Лісостепу України. Виконано екологічне оцінювання запасів грубого деревного детриту за даними матеріалів лісовпорядкування. Установлено, що у НПП «Голосіївський» деревний детрит виявлено на 68,0% загальної вкритої лісом площі у насадженнях 15 типів лісу, його запас становив 1–50 м3∙га–1, та характерним є переважання лежачої мертвої деревини (61,9%). Середній запас становив 10,2 м3∙га–1. У НПП «Слобожанський» у структурі деревного детриту переважає сухостій (62,1%), його виявлено на 47,5% площі вкритої лісом, у насадженнях 11 типів лісу, його запас становив 5–50 м3∙га–1. Середній запас становив 9,1 м3∙га–1. Встановлено, що у 130–140-річних природних мішаних лісових насадженнях Центрального Лісостепу, що тривалий час розвивалися без господарського впливу людини (30–50 років) запас деревного детриту становить 40–94 м3∙га–1. Він характеризується переважання лежачої мертвої деревини (75–80%), різноманітністю компонентів за розмірами та наявністю детриту усіх класів деструкції (I–V). Відношення запасу детриту до стовбурного запасу ростучого деревостану у таких насадженнях становило 12–32%. Узагальнено, що мертва деревина у лісових екосистемах Лісостепу України виконує низку важливих екологічних функцій, зокрема щодо забезпечення різноманітності субстратів та середовищ існування для видів живих організмів, а також є важливим резервуаром депонованого вуглецю.