Робота є першим узагальненням результатів з вивчення мікроспонгіофосилій (спікул кременевих губок), їх систематичного складу, стратиграфічного та латерального поширення в юрських та крейдових відкладах платформної України. Вперше для цих відкладів наведено детальний монографічний опис 30 морфородів та 67 морфовидів спікул губок. З них 2 морфороди та 38 морфовидів описано як нові.
Автором встановлено та охарактеризовано комплекси спікул губок з юрських (келовей, оксфорд) та крейдових (альб, сеноман) відкладів платформної України, визначено їх систематичний та кількісний склад. Охарактеризовано особливості розподілу морфовидів спікул губок в досліджуваних відкладах, простежені просторово-часові зміни складу комплексів морфовидів спікул губок як в окремих розрізах, так і в різних структурно-фаціальних зонах. Простежено стратиграфічний розподіл кожного з виявлених морфовидів спікул губок. Встановлено комплекси морфовидів спікул кременевих губок, які містять морфовиди притаманні для келовейських, оксфордських, альбських, сеноманських відкладів західних, центральних та східних районів платформної України. Це дає підставу для використання ізольованих спікул кременевих губок для стратифікації відкладів на рівні ярусів та під’ярусів, особливо безкарбонатних товщ, збіднених на ортостратиграфічні групи фауни.
Наведено результати співставлення юрських та крейдових відкладів території Волино-Поділля, УЩ та ДДЗ за спікулами губок. За аналізом систематичного складу комплексів спікул губок, встановлено їх загальні та відмінні риси. За встановленими комплексами спікул губок у юрських та крейдових відкладах простежено латеральну зміну їх складу в одновікових відкладах. За систематичним складом комплексів та присутністю в них спільних морфовидів, а також за характерними морфовидами спікул губок, встановлено аналоги одновікових відкладів. Обгрунтованo доцільність використання спікул губок для міжрегіональних кореляцій. За отриманими даними добре корелюються комплекси спікул губок з нижньокеловейських та середньокеловейських відкладів північно-західної частини ДДЗ та північно-східна частина УЩ (Канівські дислокації). Виявлені відмінності у складі комплексів пояснюються деякими особливостями умов існування губок (глибина, температура, характер морського дна та ін.), а також присутністю ендемічних видів губок. В нижньосеноманських відкладах Волино-Поділля, північно-східної частини УЩ (Канівські дислокації) та північно-західної частини ДДЗ визначено комплекси спікул губок, в яких виділено спільні характерні морфовиди, що дає підставу вважати досліджувані відклади одновіковими.
