Макаренко Н. В. Екологічна роль сполук кремнію в підвищенні стійкості рослин до збудників борошнистої роси

У дисертаційній роботі наведено результати дослідження синекологічних зв’язків у системі «рослина – фітопатоген – сполуки кремнію» за ураження збудниками борошнистої роси. Встановлено, що використання сполук кремнію призводить до прискорення ростових процесів, сприяє тривалому терміну цвітіння рослин, зменшує інтенсивність їхнього ураження борошнисторосяними грибами. Простежується потовщення клітин верхнього епідермісу та кутикулярного шару листків, підтверджено теорію армування клітинних структур шляхом лігніфікації та накопичення кремнію в покривних тканинах. Вперше на території ботанічного саду на рослинах Monarda didyma, уражених борошнистою росою, знайдено гіперпаразит, попередньо визначений як Ampelomyces quisqualis Ces. Дослідження біохімічних змін в рослинах за внесення сполук кремнію показали підвищення вмісту азоту, калію, фосфору, кальцію, магнію та заліза в листках. За умов ураження рослин збудниками борошнистої роси зафіксовано зростання концентраціїі марганцю в листках та суттєве зменшення вмісту фосфору, калію, кальцію, магнію і заліза. При цьому вміст фотосинтетичних пігментів у листках був у 1,7‒2,4 раза нижчий порівняно з рослинами, які вирощувались за присутності сполук кремнію. Концентрація хлорофілів і каротиноїдів суттєво зменшувалась за обробітку рослин засобами хімічного захисту. Наявність сполук кремнію в ґрунті призводила до накопичення в рослинах амінокислот, а саме глутамінової кислоти, проліну, гліцину, аргініну і гістидину. Крім того, у листках зростав вміст вільного аланіну і водночас зменшувався рівень треоніну і серіну. Виявлену залежність спостерігали також при аналізі розподілу лабільних вуглеводів у листках. Розрахунок ефективності сполук кремнію довів позитивну дію, особливо на 4‒6 місяць після внесення, що призводило до підвищення адаптаційного потенціалу рослин за умови ураження збудниками борошнистої роси.