Іжутова І. В. Організаційно-правові засади формування та розвитку системи стратегічних комунікацій безпекового сектору України

Проаналізовано теоретичні підходи до формування системи стратегічних комунікацій у сфері оборони України, в результаті чого встановлено їх недосконалість та невідповідність сучасним умовам. Запропоноване нове визначення поняття «стратегічні комунікації». Визначено необхідність удосконалення понятійно-термінологічного апарату дефініції «стратегічний наратив». Запропоновано розмежування за стратегічним, оперативним та тактичним рівнями. З’ясовано, що в процесі формування національної правової системи СК як частини загальнодержавної та міжвідомчої системи СК враховані міжнародно-правові стандарти та світові тенденції розвитку інформаційній сфери. Серед проблемних питань функціонування СК у сфері оборони України є недосконалість нормативно-правової бази, необхідної для формування ефективної системи СК, тому запропоновано розробку концептуального документу, який повинен бути в основі підготовки відповідних документів в секторі безпеки і оборони – політики зі стратегічних комунікацій. Узагальнено досвід формування та розвитку системи стратегічних комунікацій у державах-членах НАТО та ЄС. Цей досвід засвідчує нагальність питання імплементації у підготовку фахівців зі СК кращих світових практик, потребує пришвидшення цього процесу. Інтегрування курсів медіаграмотності та медіаосвіти для сектору безпеки і оборони дозволить формувати інформаційну стійкість. У ході дослідження комунікаційного дискурсу та ефективного застосування маркетингових комунікацій в приватному недержавному секторі запропоновано імплементацію принципів маркетингових комунікації у реалізацію стратегічних комунікацій у секторі безпеки і оборони. Ключові слова: державне управління, стратегічні комунікації, маркетингові комунікації, національна безпека, сектор безпеки і оборони, сфера оборони, політика стратегічних комунікацій, синхронізація комунікації, політика НАТО зі стратегічних комунікацій, система стратегічних комунікацій.