Марейченко О. М. Кримінальна відповідальність за бандитизм

У дисертації вдосконалено теоретичні положення кримінального права у частині кримінальної відповідальності за бандитизм і на цій основі напрацьовано пропозиції до КК України. Зокрема, висувається пропозиція включити у Загальну частину КК України ст. 281 «Спеціальні форми співучасті», у якій надати законодавче визначення таких організованих злочинних об’єднань, як банда; воєнізоване формування, не передбачене законодавством України; група найманців; збройне формування, не передбачене законодавством України; іррегулярне незаконне збройне формування; терористична група; терористична організація; транснаціональна організація, яка займається діяльністю із порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини тощо. Проаналізовано чинні редакції КК країн Європи та колишнього СРСР щодо регламентації кримінальної відповідальності за бандитизм, на підставі чого зроблено наступні висновки: вживання терміну «банда» для позначення злочинних угрупувань є загальноприйнятим і традиційним для кримінального законодавства багатьох провідних держав Європи; суттєвою відмінністю саме від «бандитизму» у ст.257 КК України є диференціація у КК багатьох держав відповідальності осіб, які створили банду та керівників банди від учасників банди та осіб, які брали участь у вчинюваних бандою нападах; наявність у КК багатьох держав заохочувальних норм для учасників банд, тому запозичення такого підходу вітчизняним законодавцем може сприяти виявленню більшої кількості банд та засудженню винних осіб за діяльність у їх складі. Пропонується розглядати кримінальну відповідальність за бандитизм у межах семи історичних етапів її регламентації: з часів дії «Руської правди» до набуття чинності Уложенням про покарання кримінальні та виправні у 1845 р.; термін дії Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р. і Кримінального Уложення 1903 р. (1845-1917 р.р.); етап некодифікованого розвитку кримінального законодавства з 1917 по 1922 роки; етап чинності КК УСРР 1922 р. до 1927 р.; етап від набуття чинності КК УСРР 1927 р. до прийняття КК УРСР у 1960 р.; етап чинності КК УРСР 1960 р. з 1961 до 2001 року; етап прийняття чинного КК України з 2001 р. до теперішнього часу Пропонується вважати безпосередньою участю у нападі, вчинюваному бандою випадки, коли особа безпосередньо не перебуває на місці вчинення злочину, проте, за допомогою сучасних засобів зв’язку, комп’ютерної техніки чи спеціальних технічних пристроїв, здатна впливати на хід такого нападу, сприяючи досягненню його мети. Дістала подальшого розвитку аргументація пропозиції щодо криміналізації у КК України втягнення до участі або до вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи, злочинної організації чи банди, диференціювавши його залежно від способу вчинення примушування, від розміру знищеного або пошкодженого майна, а також у разі вчинення такого втягнення щодо неповнолітнього.