Об'єкт дослідження – процеси формування комплексу фізико-механічних властивостей поверхневих шарів при попередньому обробленні і газодетонаційному напилюванні. Мета дослідження – розроблення комплексної багатоопераційної технології, що включає попередню підготовку поверхневого шару з наступним нанесенням детонаційних покриттів. Методи дослідження – загальні рівняння механіки суцільних середовищ; фундаментальні основи теорії пластичної течії металів; теоретичні дослідження кінематики частинки, що розганяється потоком газу в соплі; растровий електронний мікроскоп з камерою низького вакууму і системою енергодисперсійного мікроаналізу РЕМ-106; профілометр-профілограф моделі 210 заводу «Калібр». Результати – розроблено рекомендації, використання яких дає змогу розширити технологічні можливості процесу газодетонаційного оброблення титанових сплавів, таких, як ВТ1-0, ВТ3-1, ВТ22, завдяки раціональним режимам струминно-абразивного оброблення, які забезпечують шорсткість поверхні Rа = 1,63…4,25 мкм і оптимальну мікротвердість 4,8…5,1 ГПа, що суттєво поліпшило структурні характеристики перехідного шару покриття – основний матеріал та забезпечило задовільну адгезію покриття; на базі експериментальних досліджень розроблено рекомендації щодо вибору параметрів режимів газодетонаційного напилення для пар: покриття марки ПС-12НВК-01 – титанові сплави ВТ1-0, ВТ3-1, ВТ22 що забезпечують отримання однорідного покриття з зернистою структурою, без чітко виражених меж з максимальним розміром пор 13 мкм та мінімальним – 2,8 мкм. Новизна – уперше отримано в лагранжевих координатах аналітичні залежності, що описують змінення швидкості частинки по тракту сопла Лаваля, а також швидкість при зіткненні з підкладкою; уточнено функціональний зв'язок між енергосиловими характеристиками процесу деформування і параметрами режиму струминно-абразивного оброблення; уперше запропоновано аналітичну залежність, яка базується на щільності дислокацій та визначається через інтенсивність деформацій. Ступінь впровадження – основні результати роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології виробництва авіаційних двигунів Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"; підтверджено дослідно-промисловими випробуваннями на «Мотор-Січ», (м. Запоріжжя) і прийнято до впровадження з економічним ефектом 350 тис. грн. на рік. Галузь використання – виробництво авіаційних двигунів, машинобудування.
