Демчишин Д. А. Кримінологічна характеристика та запобігання хуліганству в Україні

Дисертацію присвячено розгляду особливостей запобігання хуліганству в Україні. Автор вказує, що з розвитком суспільних відносин, окремі приписи кримінального законодавства було піддано змінам та доповненням. Не обійшли стороною такі зміни й ст. 296 чинного Кримінального кодексу України, що були обумовлені як суто предметною необхідністю, спрямованою на зміцнення кримінально-правової охорони публічного порядку, так і системними варіаціями у галузі кримінального права, пов’язаними із необхідністю імплементації у чинне законодавства таких юридичних категорій як «кримінальне правопорушення» та «кримінальний проступок». На сьогодні за чинним КК України хуліганство є кримінальним правопорушенням, що поділяється на види: кримінальний проступок (ч. 1 ст. 296 КК України), так і злочин (ч.ч. 2-4 ст. 296 КК України). З урахуванням особливостей призначення нормативних приписів кримінального законодавства України, що забороняють хуліганські дії, у системі кримінально-правового регулювання автором визначено систему обставин соціальної обумовленості кримінально-правової заборони хуліганських дій: історичні (відповідність історичним традиціям або змінам у суспільному житті); прогностичні (наявність можливості запобігання суспільно небезпечним діянням кримінально-правовими засобами, суспільна корисність та кримінально політична адекватність криміналізації (співрозмірність позитивних і негативних наслідків кримінально-правової заборони), наявність ресурсів для здійснення кримінального переслідування осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння); техніко-юридичні (системно-правова несуперечливість, чіткість і ясність мови, повнота і ненадмірність кримінально-правової заборони). В дослідженні автором доводиться думка про те, що кримінально-правова заборона хуліганських дій на рівні існування ст. 296 КК України, не у повній мірі соціально обумовлена.