Абдуллах Н. М. Тепломасообмін та гідродинаміка в газорідинних дисперсних середовищах.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U104017

Здобувач

Спеціальність

  • 05.14.06 - Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика

20-12-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 41.088.03

Одеська національна академія харчових технологій

Анотація

Газові гідрати є єдиним нерозроблювальним джерелом природного газу на Землі, який може складати реальну конкуренцію традиційним родовищам. Значні потенційні ресурси газу в гідратних покладах надовго забезпечать людство високоякісною енергетичною сировиною. Автором зроблено аналіз попереднього досвіду: – механізму утворення і розкладу гідратів та встановлено, що рівноважні параметри утворення і розкладання гідратів в щілястому просторі відрізняються від відповідних параметрів у вільному обсязі. На процес гідратоутворення в пористому просторі впливають склад порід, пористість, мінералізація пластової води, кривизна поверхні розділу фаз, що призводить до гістерезису між відповідними умовами та до їх зміни відносно умов гідратоутворення у вільному об’ємі; – способів утворення і розкладання гідратів у трубопроводах та встановлено, що для утворення гідратів необхідно, щоб парціальний тиск парів води над гідратом був вище пружності цих парів в складі гідрату. Для визначення термодинамічних параметрів утворення гідрату була розроблена лабораторна установка. За допомогою неї проведено ряд натурних дослідів при різних початкових параметрах: тиск змінювали в межах від 0,1 до 0,6 МПа; температура змінювалась в межах від 273 до 278 К; концентрація поверхнево – активних речовин змінювалась в межах від0 до 10 мл/літр; час змінювали в межах від 30 хвилин до 5 годин. Була розроблена установка для вимірювання газоємності газового гідрату. В результаті експерименту встановлено, що газоємність змінюється (при заданих умовах) від 0 до 80 м3/м3.

Файли

Схожі дисертації