Єрохіна Н. А. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в Україні: теорія та судова практика

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у опрацюванні ключових аспектів теорії та практики адміністративно-правового регулювання питань створення та розповсюдження реклами у світлі найбільш прогресивних досягнень доктрини адміністративного права, сучасних тенденцій правозастосування та відповідного найкращого зарубіжного досвіду, за підсумками якого пропонуються концептуальні заходи вдосконалення правових та інституційних основ адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності. Зокрема, автор пропонує замінити передбачений законодавством України дозвільний порядок розміщення зовнішньої реклами комбінуванням повідомного та дозвільного порядку розміщення зовнішньої реклами, залежно від характеру реклами та за умови дотримання критеріїв та обмежень, які з максимальним ступенем деталізації визначені в законі (за зразком Сполученого Королівства) або повідомним порядком, що передбачає направлення розповсюджувачами реклами уповноваженим органам повідомлення про розміщення реклами з декларацією виконання ним встановлених законодавством вимог, інформацією про період та місце розміщення реклами, підтвердженням внесення плати за перший місяць розміщення реклами та описом реклами у довільній формі, після чого уповноважений орган може видати обов’язкові для виконання письмові мотивовані зауваження до наданих матеріалів, які перешкоджають розміщенню реклами до усунення відповідних недоліків, або мовчазною згодою підтвердити законність розміщення реклами на умовах, відображених у повідомленні (за зразком Казахстану). Також, у дисертації обґрунтовується рекомендація усунути дублювання контрольних та репресивних повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Антимонопольного комітету України, що пов’язані з розглядом справ про рекламу з неповною, неточною та недостовірною інформацією, що є недобросовісною рекламою за Законом України «Про рекламу» та поширенням інформації, що вводить в оману, відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», шляхом закріплення виключної компетенції щодо розгляду справ про недобросовісну рекламу за Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.