Григор'єва Є. С. Удосконалення ризик-орієнтованого підходу до оцінювання умов праці на основі впровадження інтегрального показника

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі, яка полягає в удосконаленні ризик-орієнтованого підходу до оцінювання умов праці на основі впровадження інтегрального показника. Запропоновано впровадження інтегрального показника шкоди, який дозволить врахувати взаємний вплив, проводити оцінку значень потенційного виробничого ризику при будь-якій кількості шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях. В результаті проведеного аналізу методів розрахунку шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу було визначено необхідність їхнього застосування на основі ризик-орієнтованого підходу. Розроблено новий підхід до реалізації топографічного методу аналізу стану умов праці через визначення закономірностей зниження рівня виробничого ризику при віддаленні від робочого місця, з урахуванням сумісної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів від різних робочих місць. В результаті проведеної кількісної оцінки потенційної шкідливості виробничих процесів на базі даних оцінки факторів виробничого середовища з використанням розробленої моделі визначення інтегрального ризику отримано оцінку ступеня реального професійного і виробничого ризику щодо впливу на здоров’я працівників, робочі місця яких розташовані у ремонтних цехах і крановому господарстві. Обґрунтовано використання запропонованого критерію визначення інтегрального ризику, що дозволяє оцінити умови праці на робочих місцях та більш об’єктивно визначити клас умов праці. Експериментально доведено, що вплив на здоров’я робітника професійних та різнорідних виробничих факторів у кількісній формі може бути об’єктивно оцінений на основі закону Вебера-Фехнера через розрахунок інтегрального показника – потенційного ризику. Перевірка достовірності розробленої моделі оцінки умов праці на будь-яких робочих місцях, яка проведена на прикладі умов праці співробітників ремонтних цехів і працівників кранового господарства, довела, що достовірна оцінка умов праці може бути здійснена через показник інтегрального ризику, а розроблена модель може бути використана для об’єктивного встановлення класу умов праці. Експериментально підтверджені встановлені закономірності, які дозволяють визначити зони перетворення професійного ризику через взаємний вплив у виробничий ризик та обґрунтувати заходи зниження травматизму та професійних захворювань. Запропоновано методологічну основу для вирішення питання про перетворення «доза – ефект» через зведення окремих показників до єдиного критерію якості системи в цілому шляхом впровадження ймовірнісних оцінок рівня небезпеки виробничого середовища визначенням рівня небезпеки в робочій зоні за допомогою функції інтегрального ризику. Розроблено алгоритм встановлення класу умов праці на базі оцінки виробничого ризику і визначення імовірності дії на працюючих усіх шкідливих та небезпечних факторів. Впроваджено одержані результати та висновки у розробку методики ризик-орієнтованого підходу при атестації робочих місць.