В роботі з’ясовано сутність та зміст кримінально-процесуальних засад запобігання правопорушенням у сфері виконання покарань України, встановлено існуючі у зв’язку з цим проблеми, а також розроблені науково обґрунтовані шляхи щодо їх вирішення.
Крім цього, з’ясовано сутність і зміст, а також сформульовано авторський варіант поняття «кримінально-процесуальні засади запобігання правопорушенням у сфері виконання покарань», під яким запропоновано розуміти закріплену у правових джерелах суспільну діяльність, яка реалізується на основі науково обґрунтованих і практично обумовлених підходах та спрямована на вирішення таких кримінологічно значущих завдань, які мають пряме і безпосереднє відношення до реалізації завдань кримінального провадження, а також до нейтралізації, блокування, усунення тощо детермінант, які спричинили, обумовили та скорелювали вчинення конкретно взятого кримінального правопорушення у процесі виконання – відбування покарань.
З’ясовано також сутність і зміст методології дослідження питань, що стосуються кримінально-процесуальних засад запобігання правопорушенням у сфері виконання покарань, та на цій основі сформульовано авторське поняття.
Виходячи з його змісту, доведено дуалістичну (подвійну) соціально-правову природу кримінального процесу, у ході якого вирішуються не тільки визначені у законі завдання кримінального провадження, але й завдання кримінологічного запобігання правопорушенням шляхом здійснення при цьому заходів слідчої профілактики.
Крім цього, встановлено діалектичний взаємозв’язок і взаємодію кримінально-процесуальної та кримінально-виконавчої діяльності у силу наявності об’єднуючого для них предмета – необхідності реагування на детермінаційний комплекс причин і умов, які сприяли вчиненню попередніх і нових (у ході процесу виконання – відбування покарань) кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами, зокрема, персоналом ДКВС України.
Визначено також сутність і зміст координаційної діяльності та взаємодії, а також сформульоване авторське поняття «взаємодія суб’єктів кримінально- процесуальної діяльності у контексті запобігання вчиненню правопорушень у сфері виконання покарань», під яким слід розуміти таку співпрацю учасників сторони обвинувачення у кримінальному провадженні з іншими державними органами, включаючи правоохоронні, та органами місцевого самоврядування, а також установами, організаціями і підприємствами різних форм власності, яка ґрунтується на законодавчих та інших нормативно-правових засадах і спрямована на досягнення узгодженої мети та завдань у сфері запобігання злочинності, які не суперечать чинному законодавству і не порушують конституційних і процесуальних прав і свобод людини і громадянина.
Виходячи з цього, доведено, що теоретичне значення виведеного у цій роботі поняття полягає у тому, що таким чином збагачена теорія управління кримінально-процесуальною та кримінологічною діяльністю, яка може стати предметом окремого дисертаційного дослідження.
