Пузік В. К. Алелопатична дія екзометаболітів культурних злаків у агрофітоценозах

Об'єкт - алелопатичні особливості найбільш поширених видів пшениці, жита і тритикале; алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злаків у фітоценозах; зв'зок алелопатично активних речовин з продуктивністю пшениці. Методи: польовий; лабораторний (біохімічні, хімічні, мікробіологічні та цитологічні методи анализу); статистичні методи. Установлено, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами групи В та інозиту й іншими сполуками. Виділення алелопатично активних речовин корене-вою системою залежить від виду, сорту, етапу онто-генезу і умов навколишнього середовища. Алелопа-тична активність і толерантність культурних злаків залежить від виду і сорту. Найвищою активністю володіють кореневі виділення жита. Далі за алело-патичною активністю види злаків розташовуються в такому порядку: тритикале > тверда пшениця > м'я-ка пшениця. Алелопатична толерантність м'якої пшениці краще, ніж твердої. Показано, що алелопатичноактивні речовини едифікаторів, надходячи через кореневу сис-тему, впливають на метаболізм одиноких рослин інших видів, адаптація яких у фітоценозі дося-гається за рахунок модифікаційної і генетичної мін-ливості. Використання одинокої рослини одного ви-ду в агрофітоценозах іншого, як материнської фор-ми, підвищує схрещуваність різних видів пшениці, пшениці та жита, життєздатність гібридів першого покоління та змінює фенотипову мінливість у попу-ляції гібридів другого покоління. Біогенетична суть алелопатії полягає, перш за все в тому, що метаболі-ти детермінантів консорцій виступають як компоне-нти природного середовища з вектором кумулятив-ної дії. Такий підхід, а також розроблені уявлення про алелопатичний механізм складових агрофітоце-нозу дозволили пояснити причини виникнення спо-нтанних гібридів різних видів злаків. На підставі вивчення алелопатичних власти-востей зернових злаків науково обгрунтовані вико-ристання спільного посіву різних видів злаків для підвищення схрещуваності при віддаленій гібриди-зації. Доведена можливість використання екзомета-болітів проростаючого насіння (екстракту) для під-вищення продуктивності озимої та ярої пшениці. Прибавка врожаю озимої пшениці складає 3,6-6,2 ц/га, та ярої 3,5-3,7 ц/га.