Гриник І. В. Збалансований розвиток агроекосистем на прикладі Чернігівської області.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0505U000537

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

31-10-2005

Спеціалізована вчена рада

Д26.371.01

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2005.Дисертація рисвячена теоретичному обґрунтуванню і розробці практич-них прийомів створення стійких агроекосистем на прикладі Чернігівської обла-сті, які відповідають природоохоронній концепції та біологічного (органічного) землеробства, які забезпечують стійке виробництво якісної продукції рослин-ництва і тваринництва при мінімальних витратах енергетичних та матеріальних ресурсів. На прикладі Чернігівської області становлені основні напрямки еколо-гобезпечного використання землі, що дало змогу призупинити деградаційні процеси в ґрунті, рекомендувати екологобезпечні сівозміни, підвищити на 10% і більше продуктивність картоплярської, льонарської та зернової галузі, покра-щити кормовиробництво тощо. Показано, що використання екологобезпечних технологій сприяє оптимізації росту і розвитку рослин, покращенню їх якості за рахунок створеннясприятливих умов їх живлення, знищення бур'янів і активі-зації життєдіяльності біоти ґрунту. Для умов Полісся адаптована система відтворення родючості ґрунту на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і яка повинна здійс-нюватись переважно за рахунок біологічних засобів інтенсифікації (гній, торф, компости, сидерати, солома, подрібнені стебла, мул ставків, органічні відходи). Встановлено, що рекомендовані нині дози азотно-фосфорно-калійних туків слід зменшити на 30-40%. При цьому дози азоту в Поліссі не повинні перевищувати 20-60 кг/га, в Лісостепу - 40-100 кг/га. Запропоновано більш широко викорис-товувати при вирощуванні сільськогосподарських культур екологобезпечний "біологічний" азот. Розроблені основи ефективного ведення галузі тваринництва. Встанов-лено, що для ведення найбільш рентабельного для області м'ясного скотарства, кількість маточного поголів'я м'ясної худоби вже в 2005 році необхідно довес-ти до 115 тис. голів, а щорічне виробництво свинини в забійній вазі довести до 40 тис. тонн, пташиного екологічно чистого м'яса до 20 тис. тонн і більше, діє-тичних яєць до 0,6 млрд. штук. Запропоновані зміни до технологій вирощування сільськогосподарської продукції, вирощеної на територіях, що зазнали радіонуклідного забруднення, та зниження у ній вмісту радіонуклідів. Для досягнення цієї мети необхідно проводити вапнування, вносити підвищені дози фосфорно-калійних та органіч-них добрив. Культури, що схильні більше накопичувати радіонукліди (люпин жовтий, горох, вика, гречка, овес) слід розміщувати на менш забруднених пло-щах, а забруднені - відводити під культури, що не схильні до високого їх нако-пичення. Для зниження концентрації радіонуклідів у продукції тваринництва розроблені елементи технології підготовки та використання кормів з допустимим вмістом радіонуклідів. Показано, що додержання рекомендованих умов утримання і раціонів годівлі худоби на заключній відгодівлі, введення до раціонів спеціальних добавок та суворе виконання технологічних вимог переробки продукції тваринництва сприяє одержанню екологічно чистої продукції. Для умов Чернігівської області розроблені еколого-економічні заходи розвитку і підвищення ефективності переробної галузі. Встановлено, що в пер-спективі для задоволення потреб регіону виробництво основних видів продук-ції переробної галузі повинно становити: цукру-піску 70,0 тис. т, олії - 6,0; кон-дитерських виробів - 11,5; борошна - 11,5; круп - 0,7; м'яса і субпродуктів І категорії - 18,6, масла тваринного - 12,2 тис. т; спирту етилового - 2,105 млн. дал. Поглиблені знання щодо ефективного ведення в Чернігівській області фермерського господарства.

Файли

Схожі дисертації