Латинін М. А. Державне регулювання розвитку аграрного сектора економіки України

Об'єкт дослідження - процес державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки України (АСЕУ). Мета дослідження - обґрунтування теоретико-методологічних принципів і концептуальних підходів щодо вдосконалення механізму державного регулювання розвитку АСЕУ для підвищення його конкурентоспроможності в умовах поглиблення аграрної реформи з урахуванням особливостей, пов'язаних з інтеграцією України в європейське і світовою економічний простір. Методи дослідження - системний підхід; порівняльний аналіз; логіко-семантический; історичний; аналізу і синтезу; формалізації; системно-аналітичний; статистичних порівнянь; економіко-статистичного моделювання; анкетування; SWOT-аналізу; абстрактно-логічний. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють методологічну, теоретичну і методичну основу для практичного вдосконалення механізму державного регулювання розвитку АСЕУ. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше розроблена концепція державноїстратегії розвитку АСЕУ, в якій визначено бачення майбутнього, місію, стратегічну мету, операційні цілі і принципи його розвитку; обґрунтовано концептуальні підходи до формування інвестиційно-інноваційної і синергічно-інноваційної моделей реалізації державної стратегії розвитку АСЕУ; запропоновані методичні підходи до формування і оцінки можливостей розвитку кластерів в АПК на регіональному рівні; встановлена закономірність взаємодії механізмів державною і ринкового регулювання розвитку аграрного сектора. Вдосконалено систему оцінки ефективності державного регулювання розвитку АСЕУ; методологічні підходи щодо розробки стратегічних планів розвитку аграрного сектора; теоретичне обґрунтування необхідності взаємодії механізмів державного і ринкового регулювання розвитку АСЕУ; методологічні підходи до формування механізму державного регулювання розвитку АСЕУ для досягнення стратегічної мети в умовах реалізації синергічно-інноваційної моделі його розвитку; методичні підходи щодо встановлення мінімальної закупівельної ціни на окрему продукцію сільськогосподарських підприємств.