Розенбуш В. К. Властивості розсіяного випромінювання малих тіл Сонячної системи

Дисертація присвячена дослідженню трьох популяцій малих тіл Сонячної системи - комет, астероїдів і супутників планет, які, не зважаючи на різну фізичну природу, демонструють багато спільних закономірностей у властивостях розсіяного випромінювання. Висновки дисертації ґрунтуються на дослідженні поляриметричного і фотометричного спостережного матеріалу 21 комети, 10 супутників планет та 6 астероїдів, отриманого дисертантом протягом 1988-2006 рр. на різних телескопах з апертурними і панорамними приймачами випромінювання. Наведено результати комплексних досліджень опозиційних ефектів у різних тілах Сонячної системи, зокрема відкриті поляризаційні опозиційні ефекти в деяких високоальбедних об'єктах. На основі поляриметричних та фотометричних даних на малих фазових кутах виділено клас високоальбедних об'єктів (астероїди 44 Ніза і 64 Ангеліна, супутники Іо, Європа, Ганімед і Япет, А і В кільця Сатурна) з унікальними опозиційними властивостями і тим самим експериментально доведено, що механізм когерентного підсилення зворотного розсіяння є ефективним фізичним механізмом розсіяння світла в природному середовищі Сонячної системи. Проведено розділення фазових і довготних залежностей поляризації випромінювання супутників Калісто та Япета. Виявлена залишкова поляризація випромінювання супутників Іо, Європи і Ганімеда в точці інверсії, що може бути пояснено структурною і/або оптичною неоднорідністю поверхні. Запропоновано нову класифікацію комет, яка ґрунтується на властивостях розсіяного і теплового випромінювання пилу. Виявлені особливості в поляризованому випромінюванні комет, зокрема аномальна спектральна залежність лінійної поляризації, кругова поляризація випромінювання комет, орієнтація пилових частинок у кометних атмосферах, варіації параметрів поляризації під час нестаціонарних процесів у кометах. Виявлені нові закономірності й ефекти у розсіяному випромінюванні вибраних астероїдів та супутників.