Іванова Л. Х. Теоретичні основи та практичні методи одержання литих прокатних валків із комплексномодифікованих чавунів

Розроблені теоретичні основи вибору рідкісноземельних металів для модифікування білих, половинчастих і сірих валкових чавунів та застосування комплексних модифікаторів на їх основі, встановлені закономірності формування структури та властивостей матеріалу прокатних валків з відбілом та з невираженим відбілом із чавунів з кулястим або вермикулярним графітом й освоєні прогресивні технології модифікування чавунів для прокатних валків та їх теплового оброблення. Одержані науковані обгрунтовані теоретичні та підтверджені експериментально результати. Сукупність цих результатів дозволила на рівні винаходів розробити високоефективні технології позапічної обробки валкових чавунів комплексними модифікаторами оптимальних складів для валків відбілених та з невираженим відбілом, механічні та експлуатаційні властивості котрих значно перевершують аналогічні властивості валків, виготовлених за серійними технологіями. Запропоновано й експериментально обгрунтовано застосування відходів спеціальних виробництв (шлаків, щовміщують рідкісноземельні метали, ніобій або цирконій, а також надпровідникових сплавів, що вміщують ніобій, титан, мідь або олово) як легувальних елементів. Відходи та суміші, які вміщують модифікувальні й легувальні компоненти, були використані для лиття чавунних прокатних валків. Обролення расплавів відходами й запропонованими сумішами дозволяє зменшити витрати легувальних хімічних елементів, підвищити механічні й службові властивості матеріалу валків, утилізувати відходи, котрі раніше не використовувалися. Встановлені оптимальні режими теплового оброблення, в тому числі з гарячого посаду валків із комплексномодифікованих чавунів з кулястим або вермикулярним графітом.