Кульчецька Г. О. Леткі компоненти мінералів як індикатори умов мінералоутворення

У роботі узагальнені результати хроматографічного дослідження летких продуктів піролізу мінералів і мінеральних парагенезисів поєднані з даними вивчення індивідуальних включень у мінералах. Піролізна газова суміш, яка утворюється під час нагрівання мінералів від 50 до 1050°С, поповнюється із трьох джерел. Це адсорбовані, законсервовані і хемосорбовані гази. Отримано нові дані про вміст. склад і локалізацію летких компонентів в опалах, глауконіті, кварці, нефеліні, содаліті, антраксоліті тощо. Встановлено, що в одних відмінах опалу вода адсорбована у відкритих порах, в інших - законсервована у субмікроскопічних закритих порах. Причина різної будови опалів криється у складі летких домішок, найпоширеніші серед яких хімічні групи з атомами Гідрогену і Карбону. Відповідно до переважання тих чи інших хімічних груп виділені різновиди опалу - гідроксилопал, карбоксилопал, органопал. Хімічні групи з леткими елементами, розміщені на поверхні кристалічних індивідів, перешкоджають полімеризації кремнезему, сприяють утворенню тонкозернистих відмін мінералів. Леткі елементи, захоплені в процесі кристалізації, існують як тверді розчини домішкових атомів і вакансій у мінералі. Внаслідок їх розпаду в діагенетичну стадію ущільнення мінералу утворюються флюїдні і мінеральні включення. Утворені таким чином включення запропоновано виділити в окремий генетичний тип - діагенетичні включення. Леткі сполуки, що дискретними порціями виділяються під час поступового нагрівання мінералу, формують газопіролітичний спектр, який є типоморфною ознакою мінералу або мінерального парагенезису, що утворився в певних геологічних умовах. Виявлено зв'язок між формою кривих у спектрах і фізико-хімічними параметрами геологічного середовища: температурою, потенціалом кисню, кислотністю, величиною флюїдного і літостатичного тиску.