Гордєєв А. Ю. Портолани: теорія та методика історико-картографічного дослідження

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук зі спеціальності 11.00.12 - географічна картографія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010. Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теорії та методики історико-картографічного дослідження портоланів - морських навігаційних карт XІII- XVIIІ ст. Проаналізовано особливості їх змісту, вказано на їх роль в розвитку картографії, а також їх можливості як інформаційних джерел. Показано, що умови для виникнення та поширення карт-портоланів в регіоні Середземномор'я у кінці ХІІІ ст. пов'язані, насамперед, із посиленням суспільно-політичного руху, розвитком торгівлі, обміном культурними цінностями, накопиченням навігаційного досвіду. Запропоновано підхід до класифікації карт-портоланів як специфічних творів, проаналізовано їх вплив на розвиток картографії. Сформульовано визначення картографічних шкіл стосовно карт-портоланів, виділено 10 основних таких шкіл. Обгрунтовано поняття ідентифікаційних ознак, тобто специфічних рис, які відрізняють портолани від інших карт і які сприяли подальшому розвитку картографії. На основі запропонованих методологічних принципів та з урахуванням специфіки вихідної інформації обґрунтовано вибір технології каталогізації середньовічних морських карт з метою проведення наукових досліджень та їх подальшого практичного використання. Доведено, що такою є технологія XML, на основі якої створено пошуково-інформаційну систему "Портолан". Розкрито можливості використання карт-портоланів в історико-географічних дослідженнях та обґрунтовано відповідну методику, зокрема, стосовно вивчення топонімів, а також при з'ясуванні динаміки стану конкретних природних об'єктів. Ключові слова: карти-портолани, компасні рози, ідентифікаційні ознаки, посібники для мореплавства, класифікаційна система, картографічні школи, інформаційні джерела, каталогізація карт, пошуково-інформаційна система, історико-географічні дослідження.