Голозубов О. В. Радість і сміх у культурних практиках постмодерну: філософсько-антропологічні виміри

Об'єкт - культурні практики постмодерну; мета - розкриття філософсько-антропологічних вимірів радості, сміху й блазнювання в культурних практиках постмодерну; методи - культурологічний, компаративістський, філософсько-антропологічної редукції, деконструкції, герменевтики; новизна - здійснена нова інтерпретація культурних практик постмодерну і розкриті їх філософсько-антропологічні виміри на підставі таких концептів як теологія радості, теологія сміху, теологія блазенства; розроблена концепція Божественної комедії як діалогічного простору взаємодії сакрального та повсякденного; обґрунтований міждисциплінарний і кроскультурний характер постмодерних культурних практик; уточнена концепція блазнювання й трикстеріади в культурі постмодерну; запропоноване поняття релігійного блазнювання й виділені його основні компоненти; запропонована інтерпретація Блазня Господня як антропологічного центру теології радості і сміху; проведено системний аналіз неомедієвізму як однієї із культурних практик постмодерну; реконструйований образ св. Франциска Ассізького в ситуації "нового середньовіччя"; результати можуть бути використані для подальших філософсько-антропологічних досліджень в даній площині, філософських та теологічних інтерпретацій радості і сміху, вивчення діалогових форм в просторі сміхової культури, для побудови науково обґрунтованих освітніх і культурних стратегій та практик, спрямованих на розвиток особистості, а також при викладанні курсів культурології, історії філософії, релігієзнавства, розробці спецкурсів; галузь - філософська антропологія, філософія культури