Марова С. Ф. Механізми державного управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів

Об'єкт дослідження - управління безпекою життєдіяльності (БЖД) населення техногенних регіонів. Мета дослідження - формування теоретико-методологічних засад удосконалення механізмів державного управління БЖД населення техногенних регіонів і на цій основі розробка практичних рекомендацій щодо підвищення якості його життя. Методи дослідження - системний, програмно-цільовий, ретроспективний аналіз, факторний, експертних оцінок, зіставлень, логічного узагальнення. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні теоретичні положення дисертації складають основу для практичного вдосконалення й реалізації механізмів державного управління в системі забезпечення екологічної складової безпеки життєдіяльності населення техногенних регіонів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше доведено, що в державному управлінні БЖД наявна соціальна суперечність - нерівноцінне ставлення до процесів управління БЖД в умовах трудового процесу й управління БЖД в умовах постійного стресу населення техногенного урбанізованого простору факторами малої інтенсивності; обґрунтовано й розроблено методологію комплексної оцінки потенційної небезпеки підприємств; запропоновано методичний підхід щодо визначення показника екологічного стану регіону, на основі якого можливе визначення територій, які потребують першочергового втручання державних органів влади внаслідок найбільш високих показників негативного впливу. Удосконалено категорійно-понятійний апарат державного управління екологічною безпекою на основі встановлення суттєвої ролі екологічних факторів у забезпеченні сталого розвитку; адміністративно-організаційні засади щодо забезпечення БЖД за рахунок перегляду функцій охорони навколишнього природного середовища в структурі державних адміністрацій; інформаційний механізм державного управління БЖД за рахунок організації нової інституційної структури в межах Міністерства охорони здоров'я - відділу медико-екологічного моніторингу, до функцій якого віднесено контроль змін стану здоров'я населення під впливом техногенних чинників. Дістали подальшого розвитку твердження про нормотворчу функцію держави як один з основних організаційних чинників ефективного управління БЖД, реалізація якого дає змогу налагодити чітку взаємодію суб'єктів і об'єктів управління, посилити їх відповідальність за порушення екологічного законодавства; фінансові механізми, які базуються на організації багатоканального фінансування підприємствами-забруднювачами системи забезпечення БЖД; визначення стратегічних напрямів і етапів державного управління підвищенням рівня БЖД населення на основі використання програмно-цільового методу.