Мушкетик Л. Г. Антропоцентризм народної казки Українських Карпат: оповідна традиція українців та угорців.

Актуальність роботи Л. Г. Мушкетик обумовлена підвищеним інтересом до людини як феномена, антропологічним поворотом сучасності. Метою дослідження є розкриття антропоцентризму чарівних і побутових казок Українських Карпат на матеріалі оповідної традиції українців та угорців. Для цього виокремлено і розглянуто кілька антропоцентрів: герой, персонажі - казкар - слухачі / читачі, а також основні антропологічні концепти та бінарні опозиції мовно-фольклорної картини світу ("доля", "час" і "простір", бінарії "чоловічий / жіночий", "свій / чужий", "бідний / багатий" та ін.), які своєю чергою розпадаються на похідні. У дослідженні проаналізовано також концепти "бажання", "родина", "релігія", "природа" та окреслено їх специфіку в народній казці. На етнолокальні особливості українських казок регіону вплинули численні запозичення, переважно угризми, які теж розглянуто в дисертації, це зокрема певні сюжети й мотиви, формули, дійові особи, лексичні вкраплення і т. п., які змінюються, пристосовуючись до системи іншої мови та культури. Отже, довге життя казки та її нетлінна цінність у народів світу значною мірою пояснюється універсальністю її світоглядних орієнтирів, гуманізмом, обстоюванням загальнолюдських взірців і цінностей.