Коцюбинський В. О. Синтез, структура та електрохімічні властивості оксидних наноматеріалів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0512U000447

Здобувач

Спеціальність

  • 01.04.18 - Фізика і хімія поверхні

18-05-2012

Спеціалізована вчена рада

Д 20.051.06

Коломийський інститут ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"

Анотація

У дисертаційній роботі вперше здійснено цілісне експериментальне вивчення взаємозв'язку між умовами отримання та структурними й морфологічними характеристиками нанодисперсних оксидів титану, кремнію, олова, заліза й гідроксиду магнію та досліджено вплив цих характеристик на кінетику процесу розряду літієвих джерел струму з катодами на основі синтезованих матеріалів. Побудовано модель перебігу гідролізу TiCl4; показано, що зміна типу гідролізуючого агента регулятора кислотності, рівня рН та температури реакційного середовища, наявності й типу домішок дозволяє отримувати TiO2 заданого фазового складу, ступеня гідратованості, морфології поверхні та ступеня агломерованості частинок. Установлено умови контролю фазового складу й морфології нанокомпо-зитів TiO2/Fe2О3, TiO2 /V2O5, TiO2 /Сr2O3, TiO2 /MnO2 при рідкофазному синтезі. Пояснено стадійний характер та простежено кінетику процесу розряду літієвих джерел струму з катодами на основі отриманих рідкофазним і пірогенним методами. Розкрито механізм впливу адсорбованої Н2О та хемосорбова-них гідроксилів процесу розряду ЛДС з катодами на основі гідратованих оксидів. Отримано методом пірогенного синтезу та досліджено оксиди титану й кремнію та композити ТіО2/SiO2, ТіО2/Al2O3, ТіО2/SiO2/Al2O3. Доведено, що слабка агрегатованість пірогенних оксидів є передумовою формування на їх поверхнях сорбційних шарів інтеркалата. Уперше досліджено інтеркаляцію іонів Li+ в отриманий гідротермальним методом альфа-кварц та з'ясовано місце локалізації інтеркаланта в його структурі. Досліджено механізми формування наночастинок Mg(OH)2 при гідролізі МgСl2 6H2O та вперше апробовано цей матеріал як основу катодної композиції ЛДС. Здійснено порівняльний аналіз ефективності застосування ЛДС нанодисперсного SnO2, отриманого золь-гель та пірогенним методами. Розроблено спосіб отримання нанодисперсного Fe2O3 термічним розкла-дом цитрату заліза з контролем фазового складу та морфології отримуваного матеріалу.

Файли

Схожі дисертації